Дорога додому

Я обожнюю дощ за його аромат,
І солодкий ,і ніжно-жорстокий,
Я люблю чистовипраний краплями сад,
Що вливається в щирість потоку.

Я гублюся в відерцях загублених хмар,
І тремчу ,як листок на тополі,
Я обожнюю дощ за букети із чар,
Що водою змиває додолу.

І на тлі почуттів, що малюють пейзаж
Я складаю нескінченну втому
У сльозами намочений свіжий вітраж,
Що калюжить дорогу додому.....