Наступного дня я вирішив їхати в Яремчу. Сів на бусік і через 40 хв був вже в Яремче. Карту спочатку не знайшов. Ходив як мара не знаючи куди. Не думав що містечко таке довге. В дитинстві здавалося меншим. Потім дійшов до першого мосту. Походив по сувенірному ринку, та понакупав сяких приколів з Карпат. Як нормальний турист, поліз фіг знає куди вниз до Прута та щє там одної річеньки яка впадала поряд у Прут. У тій маленькій річці вода така холоднюча була і чиста. Аж прозора. А от в Пруті мутнувата. Ну то я пофоркав там як міг і думаю щож треба і до водоспаду сходити. Купив вже карту. Ні фіга не зрозумів в ній. Думаю ну його піду як йдеться понад Прутом. Пішов. А там одразу гора та стежка завширшки 30 см  і в деяких місцях завалена камінням та деревами. Ото був екстрім там лазити ... перелазиш каміння дивишся вниз а там .. 20 метрів і вода ... клас. Обходив там оходив... от і побачив водоспад а над ним міст. Все одразу з дитинства пригадав. Але думаю пройду вже далі. Йшов йшов подивився що мабуть не пройду та потопав назад. І  бач ногу підвернув. Блін як я дострибав на одній нозі по камінням назад я просто не знаю .... трохи помасував ногу і пішов на міст залізно дорожній. Він над прутом метрів на 50 вгору височіє. Йшов по ньому. І на момент пригадалася Чуфут-Калє і я одразу зрадів що я один і що нікому мені казати що я дурний що до краю підхожу. Короче пішов там так високо і класно. І запитую себе: ” Жарко, Андрюха невже ти хочеш обійти фіг зна куди до того мосту щоб ближче сфоткати водоспад” „Вирішив іти :)”.  Пішов обійшов та спустився до самого водоспаду. Стояв в 2 см від нього :) на камені :) . купив там на ринку щє чухалку для спини. Та вже назад знову по мосту пішов .. аж до вокзалу. Та поїхав собі назад у Франківськ :). Враження незабутні.