Я давно хотіла навчатись кататись на роликових ковзанах, навіть вслух про це казала, але мабуть не дуже хотіла :), бо все якось відкладала, ну а потім завагітніла і т.д. Але Влад добре памятав ту, колись сказану про ролики, фразу, і на минулі вихідні допоміг моїй мрії збутись :). Так що , не дивлячись на мої протести  і завіряння,  що мрія перестала бути такою, мою пропозицію почекати до хоч до наступного літа , я стала щасливим володарем роликів:

[466x699]

Кататись дуже сподобалось, можливо тому що поки ні разу не впала :).

Дані теж дуже сподобалось як катається мама, він з мене сміявся і дразнився, коли я місцями розводила руки в сторони для балансу, він також так робив і біг мені на зустріч :).