Враховуючи багато факторів і обставин, а саме головне- бажання Влада, ми вирішили 2009  зустрічати дома, тільки вдвох.

План був простим - святково повечеряти, вкласти Даньку спати, запалити камін і сотні свічок по дому, о 12 вікрити бутилку справжнього шампанського і [далі вирізано цензурою :) ]. Данило слухав наші плани і посміхався, ми не звернули на це уваги, а варто було.

Спочатку все йшло за планом, ми зізвонились з рідними, о 5 вечора за канадським часом  зустріли український Новий рік і Данилко заснув( він вже інколи спить один раз на день, але частіше два рази, другий раз десь з 5 до 6 вечора), я почала готувати омарів. 7 вечора- стіл накритий, я красива, а Данька продовжує спати. 8 вечора- та ж картина... о 9 вечора ми з Владом не витримали і повечеряли.

Даня прокинувся о 10 вечора, зустрів з нами Новий рік, допомагав як міг- намагався підкринути полін до вогнища, прибрати непотріні бокали, ляскав в долоні опівночі, і заснув о першій ночі.  О так ми зацікавили дитину розповідями про Новий рік :). А може це він хотів не пропустити момент коли Дід Мороз кладе подарунки під ялинку? :).

Доречі про подарунки. Ми з Владом не могли вирішити, яких традицій притримуватись, і чи притримуватись взагалі , знайшли просте рішення :). Данька отримав подарунки і від Святого Миколая, і від Санти, і від Діда Мороза, і на Коляди, від тата і мами. Потрібно ж дитині відчувати переваги народження в україно-російській сімї на території Канади, а не тільки мінуси - вивчення трьох мов одночасно :)? Я навіть красиву історію придумала. Що Санта приходить до всіх канадських діток, але оскільки в Дані є бабусі і дідусі в Україні, то вони попросили І Святого Миколая і Діда Мороза залетіти до такого хорошого внука.

Ще Данька пішов, саме 31 грудня, в той момент коли я розмовляла зі своїми братиками по телефону.  Дуже радіє своєму новому таланту -

http://www.youtube.com/watch?v=4mZ67yUMWXU&feature=channel_page