Як вже можна зрозуміти із попереднього запису, я планую летіти в Україну, лечу тільки з Данилкою. Якщо все буду нормально, то 5-26 жовтня. Можливо погода і підведе, але як то кажуть " маємо, що маємо". Річ в тім що я до останнього надіялась на приліт Влада батьків до нас в кінці літа- на початку осені, і тільки коли точно стало зрозуміло, що вони не захотіли прилітать, я почала оформляти малому документи і дивитись на білети. А за умови що в нас тільки один прямий рейс Торонто-Київ, Аеросвітом, і той тільки 2 рази на тиждень, то гарні "дитячі" місця ( там де більше місця і де можна замовити і встановити колиску для малого) - дефіцит. Бо тримати малого 10 годин на руках мене дуже лякає :). І брати окреме доросле місце для нього, ставити автомобільне крісло теж не дуже хотілось. Питання навіть не в вартості( хоча різниця в тисячу доларів теж грає роль), а в тому що я не впевнена що він там сидітиме.
Звичайно трошки нервуюсь, як я сама летітиму, як Данилко поводитиметься, чи не захворіє іт.д. Але так хочеться побачити рідних! Раніше план "батьки до нас в цьому році, а ми в Україну наступного літа" здавався чудовим, а зараз... І не можу я бути такою егоїсткою, ще довго чекати , щоб показати Даньку; коли моя мама розмовляє до нього по телефону, в мене серце розривається. І хоч мої батьки все ще обіцяють прилетіти в кінці зими, але ж Влада батьки + мої брати, да і так вся родина мріє з Данилком познайомитись.
Так що вийходить в мне спонтанна, але надіюсь хороша подорож :).
В Києві я планую бути 23-25 жовтня, як найду українську сімку чи куплю нову вже там, скину знайомим номер, або звоніть моїм братикам.