В мне розпочався новий навчальний сезон. Як каже Влад - і я свою дитину відправив в школу :).
Відвідую двоє курсів одночасно, одні - платні, але не дорогі, в коледжі, раз в тиждень, інші - безкоштовній, в тій же школі для імігрантів, що і раніше, двічі на тиждень. Обоє курсів дуже подобаються, і студенти і особливо викладачі суперні. Бажаня вчитись є, і навіть велике, після курсів я повертаюсь просто в чудовому настрої. Звичайно, трошки тяжко буде 3 рази на тижлень по 2,5 години, але на роботі я зараз взагалі не втомлююсь, два рази на тиждень мене на машині Марлен возить :) (ми разом ходимо), так що поки що - це тільки задоволення.
Людвік, викладач, до якого я ходжу зараз в школі для імігрантів, колись тріщав зі мною весною, каже, що що в мне дуже хороший прогрес. Дівчата з роботи теж кажуть, що я прямо на очах стаю краще говорити, але вони дуже вічливі і що їм ще казати :).
Я мовою своєю не задоволена, по роботі більш-менш нормально, я вже слів трошки набралась, і головне страх пропав, бо раніше я себе якось невільно почувалась, але останній місяць почала більше говорити і стало краще. Але не вистачає слів на специфічні теми, не вільно я себе почуваю в гуморі. З розумінням проблем не виникає як правило, говорять люди тут досить простою мовою і чітко, тут не Англія :), а от сказати - по різному буває :).