Здається ще зовсім недавно я поселялась в гуртожиток при нашому університеті і зустріла дівчину Наталю з кучерявим волоссям та великими очима. А насправді це було вже більше ніж третину мого життя назад, 12,5 років тому. За ці 12 років було багато всього: ми стали найкрашими подружками, жили в одній кімнаті, навчались в одній групі, кілька раз сварились і подовгу не розмовляли :). Стільки веселих спогадів, фотографій :).
Цікаво, як би ми зреагували тоді, майже 13 років тому, коли б нам сказали, що ми опинимось в Канаді, в одному містечку, обоє одружені за хлопцями з кібернетики,і що наші сини будуть майже однолітками ?
І цікаво чи будуть наші сини спілкуватись через років так 20 ? і що вони казатимуть про ці фотки- http://picasaweb.google.ru/Daniel.Rudenko/YaroSBirthday
(вчора Данилко ходив до Ярослава на перший в його житті День народження).