Українську тут почуєш на вулицях досить рідко, а от російську відносно часто.Колись навіть читала у hobbit-c, як вони зустріли негра, розмовляючого російською. В мене такого не було поки , але випадки цікаві бувають.
Наприклад один раз їхали в автобусі, розмовляли як звичайно і тут до нас хлопець звертається- Извините ребята, вы на русском общаетесь? Виявився студентом, вчиться в університеті Ватерлу, надзвичайно приємним і веселим. Сам родом з Сибіру, українську фактично то ніколи і не чув, уявляю, як його наша розмова збентежилаю- то російська( Влад), то щось не зрозуміле (я ) :).
А вчора я ходила в відкритий басейн недалечко біля нас і зустріла двох російськомовних. Чую ніби дві жінки російською розмовляють, двоє гарненьких дітей біля них. Вирішила підпливсти до них і поздороватись. Підпливаю ближче, а вони фігури людей в басейні обговорюють, причому далеко не самі приємні слова використовують :). Мене вони якось проігнорували, а може я не чула :), але коли я саме поряд була, якрах Марлен доставалось. Бажання знайомитись відповідно відразу зникло.
І це вже не перший випадок, коли я зустрічаю людей, які думають, що їх ніхто не розуміє, і дозволяють в розмові те, що мабуть на батьківщині не робили б.