Могу сказать одно - давно пора!

Таньчик,привіт і зі святом Великодня!!! :) Хай у вашому житті(і твоєму особистотому) завжди будуть світлі дні,такі,яка вчора була у нас великодня неділя-сонячна,тепла і радісна!
Хоч я і створила собі щоденник,але часу довго сидіти в інеті можливості немає,тому буду таким чином...,через коментарі... :)
Знаєш,не могли не зачепити твої останні роздуми про наповненність життя,особливо про дітей.У мене щось схоже було 5 років тому,коли я вступила до медуніверситету в Києві.Не скажу,що я цього фанатично прагнула,навіть ДУЖЕ здивувалася,коли дізналася,що поступила,бо мені казали,шо треба заплатити фантастичну суму за вступ і таке інше...В мене навіть батьки були не в курсі моїх абітурієнтських планів :),а тут рраз і ...Одним словом,за мить моє життя кардинально змінилося.І сіки всього нового навалилося на голову,ніби і мала бути щаслива,що отак,майже просто досягла своєї мети,а відчуття наповненності не було. А діти...мені здається,їх поява нічого не вирішить,бо ти маєш всередині себе відчути,що ти вже готова саме для ЦЬОГО.Мені давно вже дорікали друзі на мій егоізм,несерйозне ставлення до питання батьківства,шо по віку давно пора і т.д.,але поки в мене всередині не з`явилося відчуття,що я вже готова,якась впевненність,не пов`язана із зовнішніми факторами,мені ті всі поради і нависання були до одного місця ;)
Тому...дивись сама і прислухайся ЛИШЕ до себе і ТІЛЬКИ до себе!!!

Исходное сообщение kvinka
Таньчик,привіт і зі святом Великодня!!! :) Хай у вашому житті(і твоєму особистотому) завжди будуть світлі дні,такі,яка вчора була у нас великодня неділя-сонячна,тепла і радісна!
Хоч я і створила собі щоденник,але часу довго сидіти в інеті можливості немає,тому буду таким чином...,через коментарі... :)
Знаєш,не могли не зачепити твої останні роздуми про наповненність життя,особливо про дітей.У мене щось схоже було 5 років тому,коли я вступила до медуніверситету в Києві.Не скажу,що я цього фанатично прагнула,навіть ДУЖЕ здивувалася,коли дізналася,що поступила,бо мені казали,шо треба заплатити фантастичну суму за вступ і таке інше...В мене навіть батьки були не в курсі моїх абітурієнтських планів :),а тут рраз і ...Одним словом,за мить моє життя кардинально змінилося.І сіки всього нового навалилося на голову,ніби і мала бути щаслива,що отак,майже просто досягла своєї мети,а відчуття наповненності не було. А діти...мені здається,їх поява нічого не вирішить,бо ти маєш всередині себе відчути,що ти вже готова саме для ЦЬОГО.Мені давно вже дорікали друзі на мій егоізм,несерйозне ставлення до питання батьківства,шо по віку давно пора і т.д.,але поки в мене всередині не з`явилося відчуття,що я вже готова,якась впевненність,не пов`язана із зовнішніми факторами,мені ті всі поради і нависання були до одного місця ;)
Тому...дивись сама і прислухайся ЛИШЕ до себе і ТІЛЬКИ до себе!!!

Дякую за добрі слова.
Доречі про Паску- я цього року мала руминську:) Ми ж цього року в суботу перед святом переїзджали, я Віоріці( жінка з Руминії, працює разом зі мною, теж правословна) поплакалась, що от не буде в мене свята. Так вона мені і Наталії в понеділок принесла яйця. Правда вони не таку як ми паску печуть, не з родзинками, а з горіхами і рулетом. Але на смак класна, у Владленки довго не лежала :).