Почала мучити :). Ні , не можу сказати, що мені тут погано, що не цікаво( я така людина, що мабуть би і в пустелі друзів і розваги знайшла б :)). Плюс тут є Владлен, Наталя і Юра, і так багато народу з України, але інколи як защемить,як захочеться опинитись в Києві чи біля мами .
От сьогодні говорю з Ромою по його мобільному і чую як на Санін Льоня і Міла звонять, кажуть що через годинку в гості прийдуть, і так мені захотілось в нашу квартиру, готовитись до їх приходу :). Або як сказали Оленка і Юра, що 25 одружуються ( вітаємо !!!), то так стало жаль, що мне то там не буде :(. Або як розповідала на курсах як у нас святкують Паску- і кажу- ми з чоловіком звичайно їздимо до моїх батьків , на Західну Україну, а там... І тут усвідомлюю що цього року ми не поїдемо і мабуть літом в Севастополь також :(.
Так би хотілось мати все одночасно- і Канаду і Україну, нових і старих друзів, батьків недалеко і високий рівень життя .
Хоча звичайно я багато звоню, є інет і ми в гості приїдемо, не все так погано, можна сказати, що майже все маю одночасно .
Але що точно можу сказати, навіть якшо я і повернусь на Україну, то про поїздку в Канаду як мінімум не жалітиму, вона вже зараз дала кучу нових вражень, досвіду і можливість подивитись на деякі речі з іншої точки зору.