На Україні коли я дивилась на наше старше покоління, в мене постійно виникало відчуття провини. Бо коли ще молоді (особливо иій круг) живуть досить нормально, то пенсіонери... Як правило все життя пропрацювали, стільки зробили, а в результаті - мізерна пенсія, недостатня для прожиття. А вже не говорю про втрачені вклади і т.д. Рідко зустрінеш посміхнену стару людину, як правило в очах втома і сум. А ще гірше, що в мене персіонер в Україні асоціюється або з знервованою бабусею в автобусі або з бабусею , що стоїть біля магазину з стаканчиком опустивши очі, збирає копійки, або з бабусею, що збирає пляшки. Соромно :(, дуже сильно надіюсь, шо ситуація покращиться( в принципі вона таки покращилось з 90 років, але не достатньо).
Тому посміхненні, щасливі старші люди приємно вражають в Канаді. Вони ведуть досить активний спосіб життя, водять машини( правда після 70 потрібно перездавати на права і проходити медогляд частіше). Їх можна побачити і на катку і на концерках і т.д.( білети для них з знижкою всюди). Відчувається, що вони мають щасливе, забезпечене життя.
І я вирішила розповісти про систему персональних фінансів, про пенсії і т.д. Тим більше я саме зараз книжку про це читаю- і словарний запас поповнююі для інтеграції в суспільство :). Все це дуже суттєво відрізняється від того, що на Україні.
По-перше, коли ти працюєш, то платиш податок в аналог нашого пенсійного фонду ( 4,95%) і компанія за тебе мінімум 4,95 (деякі компанії мають спеціальний бенефіт, збільшують з кожним твоїм пропрацьованим на них роком процент). Правдо береться цей податок тільки з проиіжку між 3,5 і 31,5 тисячами . Все це йде на твій персональний рахунок( ну не рахунок, але точно відомо скільки ти заплатив ). Щомісячна сума пенсії- це 25% суми, з якої нараховувались податки, поділена на кількість місяців робочого стажу або 120( більше з них).
Йти на пенсію ти маєш між 60 і 70 років( причому кожен недопрацьований або перепрацьований місяць до 65 років дає 0,5% зменшення або збільшення загальної суми) . Кожен рік відкладена сума перераховується з розрахунку інфляції. Якщо ти помер, а не вибрав всю суму, то пенсію наслідує твоя половина.
Насправді сума цієї песії не дуже велика, виходить десь 500- 700 доларів, найвища десь 950.
По-друге, є пенсія за віком, дається всім, хто має 65 років і прожив 10 років в Канаді, десь 350- 450 доларів( якщо ти маєш великий прибуток, то ця пенсія менша, а то і взагалі немає). Якщо ж ти не працював, то тобі до песії за віком додають ще грощей до прожиткового мінімуму( десь ще 300 доларів).
Тобто пропасти тобі не дадуть :).
Але як склалось в мене враження, далеко не тільки за рахунок цього живуть канадські пенсіонери. Бо держава заохочує мати так званий RRSP, спеціальний рахунок для пенсії, кладучи гроші на який ти не платиш податку з них (а податки тут високі :)). Плюс, як правило всі мають до того часу виплачене власне житло. Часто взагалі будинок продається (бо тяжко за ним доглядати, ну і не потрібен такий великий, діти вже свої виплачують або мають), а люди переїзджають в кондо( мабуть саме в такий ми намагались колись поселитись:)).
Крім того, тут є для пенсіонерів ряд пільг, наприклад- знижена ціна або безкоштовні ліки (ну а так медицина всім безкоштовна :)), проїзд дешевший( але не безкоштовний!).
Кому можливо буде ця тема цікава, то найшла російською нормальні викладки :
http://www.totrov.com/russian/pension_system_r.htm