Я не можу сказати що я не люблю дітей, я їх люблю, в основному вони милі і т.д. І з ними прикольно проводити час, але недовго :). Я розумію що так це погано, але рідко з ким з дітей мені постійно цікаво як з повноцінною особистістю. Може просто у моїх знамомих ще досить малі діти? Одним із тих з ким цікаво є Габріель, син Марлен і Девіда. Не дивлячись на те що йому тільки 5, мені зажди цікаво з ним розмовляти і гратись. Наприклад в пятницю ми ходили після роботи в парк, так він розповідав про гру в яку вони грались в дитячому садку. Дівчатка доганяють хлопчиків, якшо доганяє- то цілує :). Габріель з гордістю розповідав, що він не був пійманий ні разу, із такою зневагою згадував свого друга, якого таки один раз піймали і поцілували :). Потрібно буде пригадати йому про цю гру і його реакцію років через 10 :). А ще він хвалився , шо вміє рахувати до 100. Владлен почав говорити що не вірить поки той не порахує. І що ви думаєте? малий старанно порахував :). Але науку Габріель не дуже любить, він більше по спорту. Грає в футбол і теніс, причому не погано. Кожну хвилину рухається і тобі присісти не дає.
[466x699]
Владлен підловив і мене, я подаю Габріелю:
[466x699]