Комбінація того що 1) що ми працювали в сусідніх будівлях 2) ліні чи то пофігізму 3) не бажання платити обнаглівшим страховим компаніям додаткові грошики вилилась в те що в нас до цих пір була одна машина. А, ще варто відмітити що ми не фанати машин, тому машина в нас до цих пір та, перша, куплена 8 років назад, Тойота Корола 2001 року. Зовсім не солідно по українським міркам :). На щастя в Канаді ніхто цим не заморочується, людей оцінюють не тільки не за одягом, але і не за машинами :).

Навпаки, мені приємно що ми ведемо відносно "зелений" спосіб життя, машина не ламається, не хвилююсь коли діти там насмітять :) .

Але в вересні в Данилка починається школа, Софійка перейшла в Данилковий дитсадок,я працюю повний робочий тиждень в офісі :( і саме гірше що новий офіс не тільки далі, до нього від нашого будинку не було прямого автобуса. В результаті варіант,який ми вже частенько використовували і який ми б хотіли використовувати 2-3 рази на тиждень з вересня, при якому один із батьків їде на роботу на автобусі , якомога раніше, а інший пізніше відвозить дітей, а вечором відповідно навпаки, виконати технічно стало дуже тяжко. Пересадки тут дуже не зручні, добирались годину на автобусі- ніякої економії часу.

І ми нехотя і не дуже поспішаючи почали вибирати машину...

Але тут транспортна компанія нашого міста оголосила, що пускає нові швидкісні автобуси , і один маршрут має зупинку за 3 хвилин від нашого будинку і йде прямо до нового місця нашої роботи! Цікаво що ці швидкісні автобуси крім того що мають мало зупинок, вони ще й світлофори можуть переключати( якщо відстають від графіку) .

Так що нову машину ми не купляємо.

А "зекономлені" гроші я вже почала тратити :), забронювала поїздку на Новий рік на Кубу :).