В такі дні особливо сумно що рідні далеко.  А нас ці дні буди заважди особливі, сім'я збиралась разом, мама стільки всього смачненького готує і пече. Звичайно цього року мої братики теж приїхали до батьків, але мене ж то поряд немає :(. Саня був вислав ролики, як мама місить тісто , а тато потайки від мами їсть неначинене печиво "горішки", він щороку так робить :) . З однієї сторони так приємно, так теплом повіяло, як дома побувала, з іншої - ще більше захотіла додому.

  Але ми тут також непогано святкували, навіть ходили колядувати до Діми і Маші. Колядували відповідно українською, Владленка також співав , Маша і Діма не все звичайно зрозуміли, але від цього їм ще більш цікаво було :).

 Ще  ми ходили до церкви, ми то не віруючі, але тут була суміш цікавості, бажання почути службу українською , побачити земляків і все-таки асоціюється в мене Різдво з цекрвою. А цекрва, українська православна св.Софії виявилось маленькою, але дуже милою.  Служба йде англіською і українською. Ми навіть зустріли там кучу знайомих, виявляється туди не тільки українці, а і росіяни і білоруси ходять. А ще я познайомилась з дідусем-земляком, він імігрував до Канади ще в 51 році, а говорить, як ніби тільки вчора з України, дуже він мені нагадав мого покійного дідуся Федося.