Данилко на днях в мене щось випрошує, я не піддаюсь, відходить, приходить назад, лице має трагічний вираз, одна щока мокра, руки ніби теж мокрі. Я здивовано дивлюсь, не можу зрозуміти чому він так дивно вмивався. Він уточняє "Я плачу".
--
Софія грається і в процесі направлено б'є мене по лицю. Я кривлюсь, вона повторює і так кілька раз. Я прикидаюсь що мені боляче і що я плачу. Софійка лякається, починає мене гладити і сама щиро плаче . Надіюсь їй запам'ятається :)
--
Граємось по вулиці перед будинком, Даня випадково наїхав мені на ногу свою плазмо-машиною. Я вскрикую, типу мені боляче ( вірніше мені справді боляче :))). Данилко кричить sorry і кидається цілувати ногу, а Софійка, як любляча доця і сестра, починає робити те саме. Я звичайно відбиваюсь, кажу що мені вже не болить і т.д. Але в сусіда через дорогу( і трошки в сторону) все одно шок, здається він не бачив першої частини, з наїздом на ногу :).