Вже дев'ять з половиною місяців як Софійка ввійшла в наше життя, доповнила нашу сім'ю і привнесла ще більше щастя .
А я так мало пишу про неї, про її солодку посмішку, про її впертий характер про те що вони витворяють разом з братиком, що вона вже вміє. Просто не вистачає часу, сил і головне бажання писати, адже простіше просто пару фото виставити :).
Але писати про неї потрібно( не обов'язково в щоденнику), бо час плине і я помітила як навіть зараз мені приємно перечитувати те що я писала про Даню, переживати заново ті відчуття і можливо самим дітям буде цікаво, а якщо не зможуть читати українською, то автоматичним перекладачем перекладуть :).
А час летить дійсно дуже швидко, Софійка росте швидко, занадто швидко. З Данею в мене були інші відчуття, було якось нетерпляче цікаво що попереду, поспішала спробувати щось нове, купляла іграшки на виріс :). З Софійкою я навпаки хочу затримати кожен момент надовше. Звичайно і Данилко в мене до цих пір мамине малятко і Софійку я не планую тримати біля спідниці все життя :), але відчувається що Даня в мене був першим, а Софійка - остання дитина ( 98-99% :)).
Давно пройшли ті часи коли Софі була спокійною дівчинкою і гарно, багато спала. Зараз вона такий же пружинний згусток енергії як її братик. В 4 місяці вона почала багато перевертатись і соватись, таким чином пересуватись, а в 7,5 поповзла, дуже активно і швидко, в 8 ж почала вставати біля меблів чи біля нас і ходити з підтримкою. Було дуже смішно як вона доповзала до дивана, вставала, йшла біля нього , доходила до кінця і кричала ( про допомогу, так як опускатись боялась ). Зараз вона інколи самостійно стоїть, як тільки має шанс, то верхолазить, може самостійно вилізти на стільчик і навіть другий поверх( під нашим наглядом звичайно), нічого не боїться, як тільки падає, одразу піднімається і знову в бій. Майже зовсім не сидить, постійно в русі. Думаю що скоро і піде самостійно.
Категорично відмовляється залишатись в кімнаті сама. До чужих йде на руки легко чи грається з ними, але тільки до тих пір поки бачить когось із нас поряд.
Повзає за Данею як собачка, і іграшки їй потрібні саме ті, якими він грається :). Дуже любить розкидати його конструкції і крутити колеса в машинках, ще любить іграшки-ляльки, особливо з твердими лицями, обмацує їх подовгу. Ну і стандартно, мячики, кубики, кнопки. Почала імітувати, наприклад коли я говорю по телефону то і собі щось тулить до вуха.
Спить в даний момент погано, що частково можна списати на зуби. Зате їсть гарно, особливу радість приносить та їжа, яку сама може донести до рота. Любить нові смаки.
Саме зараз тренує " ма-ма-ма-ма" звертаючись так і до мене, але в основному до Данила . Мабуть зрозуміла що це магічний набір звуків , бо Даня постійно "мамкає" і всі його бажання одразу виконуються, коли хоче якийсь предмет, то дивиться на нього і вимагаючи кричить. Даня навчив її плескати в долоні і говорити щось схоже на " та-да" . Коли відбувається щось не за її смаком\бажанням кричить "не-а, не-а". Коли я їй кажу " ні" чи "no" і махаю пальчиком, то вона на диво частенько навіть слухається, але при цьому починає жалісно хникати.
Відбивається під одівання, зриває з себе шапки точно та,к як це колись робив Данилко. Почала інколи проявляти ніжність, може приповзти і на кілька секунд покласти голову на коліна,чи прикласти щічку до щічки, і всі мої поцілунки і обнімання в основному позитивно сприймає. Я її вчила гладити братика, вона дуже старалась, але поки виходять скоріше ніжні постукування . Любить музику, " підспівує" , на останньому занятті з музики спробувала навіть потанцювати.