Дуже насичений день в нас вчора вийшов.
Вже до 12 дня ми встигли помитись, прибратись, попратись , зганяти на базарчик, заїхати ще в кілька точок. Мій сонечко навіть оладки і каву зранку нам приготував :).
А потім ми з друзями поїхали в місце в 30 хвилинах від нас спускатись на шинах по річці, коли приїхали виявилось що народу який це любить робити дуже багато, до того ж вони приїзджають раніше нас :), а шин обмежена кількість, на нас вже не вистачило :(. Ми не здались , поїхали в місце зовсім поряд просто покупатись. Взагалі воно від попереднього було в 10 хвилинах, але ми не одразу його знайшли і витратили десь хвилин 30 :(. Приїхали туди і теж виявилось, що народу який любить купатись при 30-35 градусів спеки, дуже багато. Місця на пляжику нам то вистачило, але от вода була якась мутна від дикої кількості народу. Побули ми там недовго і вирішили поїхати ще далі.
Ну підійшли до машин , а вони нагрілись, от хлопці і включили кондиціонери на пару хвилин на повну потужність (ну і звичайно завели перед тим), щоб сідати одразу в приємніші умови. Всі стояли поряд , розмовляли і збирались вже їхати, але тут виявилось що в деяких моделей автомобілів дверцята захлопуються при заведеному двигуну, тобто при ключах в середині :). Було перевірено на Діминому Форді :). Крім ключів від машини , в середині виявились замкнутими ключі від будинку, мобільний телефон і т.д. Тобто картина намальовувалась весела: ще один набір ключів то є, але в замкненому будинку, одні ключі від будинку в машині, інші в народу, телефон якого ніхто не памятає, а Дімин мобільний з контактами знову ж в машині :). Збирались вже визивати спеціальну службу . Але ми таки вирахували телефон народу, в якого також були ключі від Діминого і Машиного будинку (вони знімають частину будинку), домовились, щоб вони відкрили двері. І за трошки більше годинки Влад і Маша ( Дімина дружина) зганяли до них додому і привезли інший набір ключів. А решта компанії розважалась, їла морозиво :).
Закінчилось день правда дуже непогано, розпиттям вина і жаренням мяса біля нашого будинку, розмовами до ночі :).
А сьогодні ми зїздили в третє місце :), хоч народу теж багато було, але місце ми найшли класне, вода виявилась непоганою і всі нарешті накупались :).
Не памятаю точно, але здається я не згадувала про Діму і Машу раніше, ми з ними познайомились недавно, вони були в компанії, що в Killbear ганяла, з тих пір і почали трошки спілкуватись .
Ось їх фотки з Killbear- http://dall.fatal.ru/foto/2006-Jun-24.Killbear_Park/
Исходное сообщение Lana_Kiev Название парка не дает покоя. Этож надо назвать парк "убить медведя"!Killbear's unique and colorful name comes from a mistranslation of the Ojibwa words for Bear Point. :)Может я что не правильно понимаю? Заглянула в wikipedia и на официальный сайт парка но других соображений по поводу перевода не появилось :)
Исходное сообщение E_L_E_C_T_R_I_C класні фотки.так, але ці фотки не ми( я із чоловіком) робили, а саме Діма і Маша. трошки наших фоток з тієї ж поїздки - http://tanchik77.fotoplenka.ru/album209223/
Исходное сообщение Таня, мене цікавить одне питання дуже - ти б хотіла повернутися назад в Україну назавжди?Це тяжке питання, однозначно сказати не можу, але скоріше відповідь - "ні".Коли ми тільки приїхали до Канади, домовились з чоловіком почекати 3 роки, в будь-якому разі отримати канадський паспорт , а потім вирішувати де ми хочемо жити. Пройшло тільки півтора року :). На даний момент повертатись я не хочу, жити мені тут подобається, матеріально класно і друзів вже багато і т.д. Але я сумую за Україною, моїми рідними. Побачимо, як воно далі буде. Може ще в якусь третю країну поїдемо жити :).