Ще про сни, вірніше про спання.
Щовечора я, як "приличная женщина" засинаю поряд з коханим чоловіком, а от зранку опиняюсь в ліжку з дітьми. Просто майже щоночі під ранок Данилко приходить досипати до нас в ліжко. І Софійка прокидається в 6-7 ранку і вже не хоче засинати. Тому я її беру до нас же в ліжко і ми там або ніжимось до того як Даня прокинеться (і тоді вже втрьох ніжимось), або якщо дуже пощастить :) то ще трошки досипаємо.
Влад на якомусь етапі, як правило швидко після того як до нас приходить син, який старається відірвати побільше місця для себе, втікає в іншу кімнату, на ліжко для гостей.

--
Даня завжди погано спав, навіть після 2-х років. Прокидався кожну другу ніч, то попити, то попісять, то просто перевірити, як там мама :). Вже був період коли він приходив до нас по ночам, трошки більше року тому, але потім він перестав і ось відновив традицію після народження Софійки і поки від неї не відходить . Мабуть вирішив, що мамі буде тяжко, якщо кликати її до себе, краще перебиратись до неї. При чому робить це так тихо і непомітно. що ми як правило і не чуємо коли він примощується поряд. Ми спробували його ловити на півдорозі і завертати, але тоді він робить повторні спроби прорватись через деякий час. А потім подумали, він же дає нам деякий час звечора побути вдвох :), і раз йому так хочеться- нехай приходить, тим більше і ревнощів до Софійки не буде. А то Софійкине ж ліжечко поки стоїть в нашій спальні. Але ось думаю десь з липня спробувати Софійку окремо перевести і знову спробую Даню серед ночі завернути пару раз.