Коли ми будували цей будинок, по Владовому замовленню і схемам всі low-voltage теж були заховані в стіни, тобто інтернет ( хоч в нас звичайно є і WiFi), телефоні, телевізійні , що особливо мені подобається, дроти від звукової системи невидимі. Телевізор і звукова система в нас можливо не самі круті, але досить нормальні, навіть дозволяють насолодитись переглядом :), тільки от до перегляду руки ніяк не доходять. Коли музику слухаємо всі, на всі поверхахі часто, то телевізор використовується тільки Данилком, дивиться мультики відібрані нами. Стараюсь давати тільки один мультик\день, але частенько виходить що і два дивиться :(. Я за останні 3 місяці 2 рази намагалась подивитись фільм, починала, але щось перебивало, так і не додивлювалась. Влад теж фільм чи два від сили подивився.
І ось на минулі вихідні ми влаштували собі кінозал, вечором вклали дітей і до телевізора :). Подивились Inception . Сподобався. І задумка хороша, і реалізація.

В результаті ми ще довго заснути не могли, згадували наші сни, особливо сни з дитинства.
Я пригадала свій страшний сон, який снився мені часто, в різних варіантах, але закінчувався приблизно однаково. Мою сімю ( мене, тата\маму і братиків) розстрілюють фашисти. При цьому татко каже, що як тільки почнуть стріляли, щоб ми падали і прикидались мертвими. Я падаю, фашисти йдуть геть , а хочу перевірити( і дуже боюсь) чи встигли впасти решта, і на цьому зажди прокидаюсь. Ось такий був результат читання книг і перегляду фільмів про війну в чутливої дитини :).
Я взагалі як тільки щось прочитаю- так те і сниться, мабуть багата прихована фантазія:). Ось коли десь рік тому в Онтаріо зловили маніяка, досить відомого воєнного на той час, ну я і прочитала про це нього статтю, просту таку, без страшних подробиць, просто про те що він залазив до своїх жертв і спочатку проводив деякий час в будинку. Так в ту ж ніч проснулась від свого власного крику і Владового "Ти чего?!)". Просто мені приснилось, що я прокидаюсь від того шо на нас хтось дивиться, а біля ліжка сидить той маньяк :).
Ще пригадалось як я колись, років в 13, прокинулась в коридорі, з одіялом рід рукою. Я взагалі в ранньому дитинстві часто встала і ходила ві сні :).

І що цікаво, виявилось що нам з Владом снились схожі сни, коли ми хворіли, коли в нас була температура, сни з геометричними фігурами.

А от сна ві сні в мене здається ніколи не було.