Цю кофтинку я звязала, щоб прохолодними вересневими вечорами накидати її на плечі, сідати на задньому дворику і пити зелений чай з великої чашки.
І хоч вечори в нас стали досить "людськими" ( ось зараз 10 вечора і всього 22 градуса), але до реальної прохолоди ще далеко, мені всеодно хочеться похвалитись :). Тому вчора вечором коли ми з Данею вийшли на пустир напроти будинку, щоб подивитись на життя комах, побігати за метеликами, я оділась не по сезону, накинула таки кофточку і попросила Влада зробити кілька фото:
І здається вона досить мило вписується з моїм округлившимся животиком :).
Нитки дуже сподобались, бавовна і невеликий процент шовку, і вязати, і до тіла приємно.