Даня до цих ще не говорить нормальними реченням, тільки на своїй "мові" або окремими словами, причому словниковий запас дуже цікавий, він не говорить слів, які звичайно говорять діти, не називає ні одну їжу ( хіба дуже інколи молоко чи apple) чи предмет інтер'єру, зате знає частину фігур, деякі кольори, намагається рахувати, вимовляє досить складні дієслова ( толкай, крутиться). Гарно вимовляє звук "р".
Змішує всі три мови, ми помітили що частіше всього він вибирає найпростіше слово з трьох мов, бажано односкладове :) і використовує саме його. І виявилось що в англійській як правило набагато простіші, коротші слова! Сама не помічала, якби не Даня :). Наприклад він каже "go", "car" і т.д.
Даня дуже любить прощатись, і робить це російською. Само собою, що здоровкається і прощається зі всіма на вулиці . Коли він хоче спати, то сам бере мене за руку, тяне в свою кімнату, а тату махає ручкою і каже- "пока-пока". Коли хоче зробити якусь шкоду, то щиро просить мене не заважати і піти з кімнати :), каже "пока-пока" до мене. А якось до нас заскочили гості, через деякий час вони почали збиратись, казати що мабуть їм вже пора йти. Я тільки почала просити їх побути ще трошки і що вони нам не заважають, як наш добрий і ввічливий син почав активно з ними прощатись . "Пока- пока" , ще й до дверей хотів провести :).