В минулу пятницю повернувся наш тато, в ще довшому, білому лімузині. Від одівавання всього костюма зміг відбитись, обійшлось все рубашкою і брюками :).
Привіз дуже багато класних подарунків, а серед них, платтячко, для свого синулі :
[519x698]

Уявляєте мою реакцію, коли розбирала подарунки ? :). Наш діалог:

Я - А що це ти привіз?!
Влад (випрадовуючись)- Да, там застежка внизу какая-то. Данька такого вроде не носит.
Влад (гордо)- Но размер 24 месяца, правильний ведь?
Я- Так це ж плаття!
Влад- Не может быть! а не футболка?!

Але реально мене здивувало, не те що Влад купив платтячко ( тим більше що воно дійсно навіть і не рожеве :)), а те що він КУПИВ ОДЯГ, він ніколи не купує одягу ні для кого( і для себе теж) , і взагалі зневажає "шмотки" як такі в принципі.

Виявилось, що на першу в життя купівлю одягу для Дані Влада підбив його колега, батько двох дітей , він же і порадником по вибору був :).