Колись читала, адаптація до часу в перельоті на схід дається гірше, ніж на захід.І деякі знайомі так казали.
У нас це було абсолютно не так, при прильоті на Україну мені був потрібен один день для адаптації ( да і то я відчувала себе класно, просто першу ніч спати не хотіла), а Влад не відчував ні грама дискомфорту.
А от при повернені до Канади я три дні раніше лягала і раніше вставала, а Владлен навіть ще вчора раненько заснув і сьогодні вже в сім ранку каву варив. Для когось це може і нормально, але для мого сонечка в вихідний день- щось не бувале :).
в інеті нашла ось таке :

Время – вперед! Или – назад?

От этого тоже многое зависит: обычно передвижение на восток происходит болезненнее, чем на запад. При полете на запад биологические часы человека идут, хотя и медленнее, в ту же сторону, что и изменение времени; а при полете на восток – наоборот. Так что если хотите совершить кругосветное путешествие – двигайтесь, пожалуйста, на запад. Хотя нет правил без исключений. Например, хронобиологи отмечают: лица, страдающие депрессией, чувствуют улучшение, путешествуя на восток.

К такому выводу пришли английские специалисты П. Джаххар и М. Вэллер, которые обследовали несколько сотен путешественников, прибывших в лондонский аэропорт. Феномен объясняют тем, что неизбежное при перелете на восток недосыпание и сдвиг режима улучшают настроение. А еще,

совам и жаворонкам – не по пути.

Жаворонки, т.е. люди, которые просыпаются рано и рано засыпают, легче переносят перелеты на восток. А вот совам проще приспособиться, прилетев на запад. Также хронобиологи отмечают, что быстрее и легче приспосабливаются к «новому времени» общительные экстраверты, а вот углубленным в себя интровертам это дается сложнее. Есть и возрастные критерии: чем старше человек, тем больше времени ему требуется для адаптации. И напоследок: период адаптации педантичных людей очень краток. Чем это вызвано, ученые пока не поняли…


Ми здається під наукову статистику не потрапляємо :). А може тіло згадало- О, так мій нормальний час то український :)

А в цілому якость зараз навіть не віриться що ще тиждень тому були на Україні, знову туди хочеться. Тільки і того що тепер коли зі своїми по телефону розмовляю, то уявляю їх і кімнати такими як бачила тиждень тому, а не рік назад .
Ще цей тиждень було багато роботи, відразу після відпустки нагрузили :). Хоча з іншої сторони це і класно, менше часу сумувати за Україною залишається. Доречі в пятницю , 13-того :) мені продовжили контакт на 2 місяці (був до 14 лютого, тепер до 14 квітня), після цього проекту ще в тестуванні одного буду брати участь. Продовженню, хоч і невеличкому дуже рада, так як ця робота подобається.