В ранньому дитинстві я не любила солодощі, фізично не могла їсти цукерок. І щодня ходила з татом в магазин за хлібом.
В результаті коли мені на гостинець давали "рубль чи два на цукерки" ( колись це в нашій місцевості була дуже популярна форма гостинця), я брала гроші і казала -" Дякую. Ми на них купимо хліба". Уявляю який сором кожний раз при цьому відчували мої батьки :).
Зате я могла їсти цибулю, саму по собі :).

Даня не такий, він дуже любить солодке. Ми звичайно стараємось йому нічого з цукром не давати, да і самі їмо дуже мало солодкого, тільки фрукти, мед і чорний шоколад. Шоколад не менше 70% какао, гіркуватий, але Даня його обожнює :). Кодись давно йому вдалось випадково розгризти плитку, з тих пір він швидким поглядом окидує кухню і одразу знаходить все шоколодне, яке ми не заховати вчасно. А оскільки він вже самостійно забираєтья на столи, відкриває всі шкафчики, то ховати потрібно далеко :). На днях я купила дуже симпатичне горнятко ,яке щільно закривається, з надписом "it is always time for chocolat" і заховала частину шоколаду туди. І тепер ми з Владом підозрюємо що Даня вміє читати, просто тримає це в таємниці :). Бо коли він тільки побачив горнятко, провів рукою по надпису, то одразу ж почав свої спроби його відкрити. Через кілька днів йому це вдалось :).
Також Даня усвідомив шо тато і мама їдять цукерки не просто так, а з кавою. Вчора він виліз до еспресо машини , підставив свою маленьку чашку під неї , а потім почав притворятись що пє з неї , видаючи всій улюблений звук "а-а-а"( смачно) :).

Так що 16 місячна дитина в нас грається пляшками із під пива, пє вино і каву, їсть чорний шоколад :). Страшно подумати що нас чекає в 5 років, не говорячи вже про 16 :).