• Авторизация
Дневник Україна Лента друзей - Дневник - Полная версия Милиана_ (Україна)


Звичайний героїзм. Як жінка зі Слов’янська врятувала українського льотчика 13-10-2014 11:43 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Милиана_ Оригинальное сообщение

Звичайний героїзм. Як жінка зі Слов’янська врятувала українського льотчика

60-річна пенсіонерка зі Слов'янська допомагала звільнити з полону льотчика Євгена Краснокутського і разом з чоловіком передавала відомості про блокпости сепаратистів українським військовим.
 
Того дня гуркотіло з ранку, на небі був чорний дим. В новинах по телевізору повідомили, що збито два українських Мі-8. А потім на російському телеканалі показали сюжет про пілота, що вижив. Нібито його кинули українські війська, а "доблесні ополченці" врятували - відвезли в лікарню. Я побігла туди.
 
Обличчя все синє, розпухле - таким я вперше побачила Женю. Навіть не могла його розгледіти. Тільки очі хороші, розумні. І видно, що міцний хлопчина. Років 36-37, як моєму синові.
 
Бойовики прострелили йому ногу, побили. Я принесла Жені яблука, а він каже: "Заберіть, не укушу". Ці "православні воїни" так побили людину, що він навіть не міг жувати.
У перший день Женя намагався мене вигнати, говорив, що я дуже ризикую. Адже він військовополонений. Але я була впевнена, що нічого не трапиться, і продовжувала його відвідувати. Зв'язалася з родичами, потайки принесла Жені телефон. Ми з чоловіком постійно думали, як його забрати до себе. Але в місті ввели комендантську годину, вночі провести його було неможливо, а вдень вибратися з лікарні ще складніше - багато людей. Нічого не могли придумати.
 
Вивезти Женю зі Слов'янська допоміг випадок. В місто приїхали його батьки. Напередодні між українськими військовими та сепаратистами почалися бої. В лікарню привезли багато поранених бойовиків. Була плутанина. Ми скористалися цим, винесли Женю з палати і повантажили в машину. Батьки його відвезли. Просто пощастило. Увечері ми з чоловіком поїхали на український блокпост, через який мав проїжджати Женя. Хотілося дізнатися, чи все вдало пройшло.
 
На блокпості познайомилися з військовими з 95-ї аеромобільної бригади. Потім ми цим хлопцям повідомляли відомості про блокпостах сепаратистів. Хлопці завжди переживали за нас. І сусіди теж. Ми живемо в приватному секторі. На нашій вулиці всі знали, куди ми їздимо. І всі нас чекали.
 
Допомога військовим - мій обов'язок. Коли у нас люди виходили на чолі з мершою під триколорами та гаслами "Хочемо до Росії", ніхто не організував мітинг на підтримку України. А тоді їм можна було протистояти. Владу ще не захопили бандити зі зброєю. Але я нічого не робила. Сиділа перед телевізором. Зараз себе в цьому звинувачую.
 
Хлопці з 95-ї бригади благали нас виїхати: "Ми вас благаємо, на колінах просимо, покиньте місто. І вулицю вивезіть". Ми вивезли 12 осіб в Харківську область і самі пробули там до 4 липня. Повернулися в Слов'янськ і потрапили в саме пекло.
 
У вікно свого будинку я бачила, як осколки, які розлітаються в усі сторони, січуть листя вишні. Притискала до себе подушку, як щит. Тоді у половини будинків на нашій вулиці даху зірвало, шиби вибило. Але наш будинок уцілів. Шкода було б його втратити. Його будували мої батьки. Це моя фортеця і мій причал. Тоді ми дивом залишилися живі. А на наступний день дізналися, що Слов'янськ звільнений. В цей вірилося насилу.
 
У наших друзів згорів будинок. Хороші люди. Їхня донька була на Майдані. А сина в школі гнобили за те, що він підтримував Україну. Цього року хлопчина поступив в Суворовське училище.
 
Після звільнення Слов'янська я пошила двадцятиметровий український прапор. Він висить на будівлі міськвиконкому. У нас в місті багато хто за Україну. Але дуже важко зрушити людей з місця. Що коштує, наприклад, вийти на площу на народне віче? Доводиться переконувати, умовляти.
http://www.pohlyad.com/news/n/63682
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
innafox67i 13-10-2014-11:58 удалить
преклоняюсь! лучше поздно , чем "никогда"!
Обратиться - Ответить - К полной версии


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Звичайний героїзм. Як жінка зі Слов’янська врятувала українського льотчика | Україна - Україна | Лента друзей Україна / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»