Это цитата сообщения simply_the_grey Оригинальное сообщение

Країна мрій

Перший день цьогорічної «Країни мрій» для мене був фест-дебютом, не враховуючи досить таки схожих заходів в Пироговому. Денна частина фесту – це навіть не фест в звичному уявленні, а величезний етноярмарок, де дивишся, дивишся, іноді дивуєшся і майже весь час милуєш око.
[700x384]

Перша зустріч з дядьками-письменниками і маловідомою загалу блоґґерів дівчиною з віртуального простору розпочала круїз святом з подвір'я музею Івана Гончара, розташованого на вулиці Мазепи,29
[594x699]

Етностиль одягу переважав в сонячно усміхнених людях, а вони лише втратили буденну заклопотаність, саме її постарався скинути і я, власне за цим сюди й прийшов
[700x525]

Дівчина з друзів читача відмовилась узяти гроші за три номери газети, певно розпізнала в мені того самого читача
[699x635]

Майстер-клас з каліграфії. Пізнаю почерк Пилипа Орлика, але в часи Запорізької Січі грамотні писали так схоже, що мені дивно, як розрізняли їх автографи
[700x525]

Біля «Брами» почув приємний жіночий голос, що оповідав химерну історію, це була письменниця Олена Захарченко з презентацією книжки «Дівчинка з химерами». Химери мене переслідують впродовж всього життя, я звик до них, як до рідних, а ночами чекаю, що вони знов приєднаються до моєї уяви, отож негайно купив книжку, а пані Олена не відмовила підписати з напуттям «Шукайте в світі химери». Нащо шукати? Від них нема куди подітись.
[525x700]

Розбазар'я – то цілий книжковий клондайк від видавництва «Зелений пес», набрав повну сумку, що навіть мати, яка годинами не вилазить з телевізора, передивилась і вхопила одну на читання
[700x525]

На літературній сцені послухав вірші кримсько-татарською мовою. Закінчивши виступ, дівчина вимовила: «Сауе. Дякую». Попереднє слово, хоч і недолуго, але було мовлене українською. На ганьбу сябрам з танцювальної сцени, які вирішили, що в Україні не розуміють білоруської мови.
[700x472]

Нарешті знайшов журнал «Країна». В ятці так прониклись моєю радістю, що три номери подарували і запросили в гості під намет, бо якраз почалась короткочасна злива.
[700x525]

Обабіч вузенької алеї, що збігала до каси, різнобарв'я кольорів сорочок, пасків, тайстр і блузок
[700x525]

Ляльки живі і роблені, справжні козаки і картинно-фантастичні квіти
[700x525]

Конопляне взуття. Такі чобітки не носила й сама цариця, цікаво, чи знають про це покупці?
[700x525]

Музика і дикі танці. Єдине місце, де я відчув, що це таки фестиваль, але треба було бути більше часу
[699x521]

Хороводи на траві під звуки оркестру. Файні костюми
[700x525]

Родинне коло Великої Мотанки. Враження, як від святої. Кожна прагне торкнутись
[699x658]

Ятка «Українського стилю». Хлопці нажаль переїхали з Києва до Трускавця, так що не зміг не обзавестись обновкою. Цього разу білою, дуже літо спекотне.
[700x525]

Тарас Силенко - ім'я досить відоме в майстернях кобзарського цеху, традиції кобзарів з 70-х років ХХ ст. поступово відроджуються, але праця йде саме на відродження традицій в більшій мірі, ніж на вплив на свідомість слухачів
[699x507]

Свідомі слухачі приходять, сідають, вдають, що слухають..
[699x456]

Тексти кобзарських дум, що виконуються сьогодні, частіше відсилають в історичне минуле, отже обізнані в історії не приховують щирої уваги
[496x698]

Відпочинок дівчат-танцюристок, як побутовий фрагмент фестивалю і складова його дводенного життя
[700x419]

Випадково одна з відвідувачок здалась уособленням і поверхнево-загальним втіленням всього заходу. Дівчина з Країни Мрій-2010. Було б затишно жити в країні, де подібні люди б постійно траплялись на око.
[269x697]

Мрія гастрономічна. Літературний куліш Марії Морозенко за особистим рецептом Івана Сірка.
[393x699]

Пані Марія готує і розказує, пані Мар'яна співає і готує глядачів до здійснення однієї з мрій цього свята – спробувати унікальну старовинну страву, але вона не розуміє, що мрії миттєво збуваються лише у спритних.
[700x525]

Господи, прости грішних і голодних, віддай їм благодаті небесної, а смиренним супокою. Що там коїлось, гріх і дивитись!
[525x700]

Товсті та хитрі наминали, аж тріщало за вухами, старенька немічна бабуся плакала мовчки, опустивши долу очі, а тендітна дівчина поруч з німим докором дивилась на мене. Та я теж лише понюхав.
[700x525]

Від щирого серця Сергія Пантюка отримав для читання на ніч «Сім днів і вузол смерті». Досі я шанував цю талановиту людину, як поета, і мені дуже приємно буде поринути у прозову містику майстра.
[418x699]

Яке ж свято без графічного портрету за 5 хвилин? У Кракові я вже обпікся і тому лише спостерігав, як віддзеркалюється людина на папері крізь призму уявлень художника
[523x698]

Мій круїз було завершено проникливою грою невідомого тріо бандуристок, я тоді подумав, що вони гідні сцени й побільше..
[700x634]