[250x171]
Зробити ковток свіжого повітря, хотіти зробити, і зробити, порушуючи правила, бо немогти стриматися, бо зірватися… Так неможна, так не треба – повторювати це кожен раз, захлинаючись від свіжості, п’яніти і впиватися нею, шарудячи жовто-багряним листям, відбиваюси місячне сяйво кінчиками пальців…
“…бо так завжди, просто мені так хочеться…” …і робити це, розуміючи, що крадеш цей ковток у когось іншого і “…не питай, де я був, коли мені було так солодко…”
Колись ти вкрадеш ковток свіжості й волі у когось. А колись і той абстактний хтось вкраде його у тебе. І ви будете квити... Бо той ковток допоможе тобі зараз, а йому потім...
і чому вкраду потім? - я його краду вже, тому що він мені потрібний аби могти жити:)
хтось, колись вкраде його в мене? ні, чи може ми постійно крадемо його один в одного, тому що нам потрібне повітря, тому що нам потрібно жити, тому що нам завжди потрібно чогось нового і "свіжого".
ну, це djabchyk, віддавати, добровільно непримушено, іншими словами дарувати.
а забирають в мому розумінні щось, що віддати нехочуть
якась така в мене логіка жіноча...
а віддавати щось своє, отримувати щось інше, інколи і неочікуюючи цього, звісно, що добре
Привіт,
ти надалі романтично, захоплено, ковтаючи на ходу те, що належить тобі і не тільки...Приємно, що в цьому плані ти не змінюєшся:)
Я тут забігла, не шкодуючи сну, просто сказати
Привіт;)