Дивно, дивно, ДИИИВВВНОООО... що це? Невже все відбувається знову, невже знову починається та сама історія? Ледь розумієш що закінчив одну історію, як приходить наступна... і все то саме, чи може потенційно те саме? Яка різниця, яке це має значення? Адже відчуття ті самі. Те саме бажання, ті самі страхи, невпевненість, цікавість і хвилювання.

Та це починає нагадувати заїжджену історію. Так н-е-ц-і-к-а-в-о!!!, я так нехочу, я це вже бачив. Що це? Спіраль.

Цікаво буде, якщо я допущуся тих самих помилок. А чи вони були? А я їх робив? І як ніколи розумієш, що єдиною помилкою є властиве тобі почутття авантюризму. Так! Того самого, що не раз тебе рятував, того самого, завдяки якому посміхаєшся. А все решта, а все решта дізнаєшся після того як закриють очі.

А нову історію, дізнаюся коли її почну.

Що ж, папа, до початку!