Дивно так, ганяєш світом, намагаєшся прийняти участь в якомога більшій кількості мандрівок, незавжди встигає навіть толком "провітрити" наплічник, чи до кінця підготувати речі. На полиці є спеціальні набори одягу, з яких, при потретребі, за найбільш короткий час можна спакувати наплічник. Ти вже навіть не задумуєшся, що брати в наплічник, нескладаєш списку, не обдумуєш де і як ти ходитимеш, в що одягатимешся, що їстимеш, де спатимеш... зрештою намет давно став вже другою твоєю кімнатою, а місце, де його можна розкласти - другим домом.

Він любить мандрувати, їздити в нові місця і зрідка відвідувати старі, товктися транспортом і знайомитись з новими людьми, зав’язувати якісь стосунки і завжди шукати цікавих людей для втілення нових мандрівок.

Мандрівка – для нього це життя. Колись він туди їздив, щоб побачити щось нове, потім – щоб набратися сили, відпочити, а тепер щоб жити! А може він просто втікає, щоб забутися, щоб відпочити, щоб сховатися? А потім повертаєшся на роботу, ідеш на роботу, мандруєш рідним містом, а думаєш про одне – як би то накинути наплічник і втекти кудись знову, там де є щось древнє, таке що дає натхнення, вселяє спокій і надихає до нових звершень. Там, де можна чаруватись природністю і ніжністю, де все шукає гармонії і дарує тишину й спокій, там де можна знайти великий камінь, сісти на нього і посміхатись, попиваючи солодкого вина слідкуючи за мирихтінням зір...