В колонках играет - Richard Clayderman "LIEBESTRAUM"

за тихим звучанням класики пробивається його шуміння. ледь чутною прохолодою він попадає в відчинене вікно, і своїм монотонним шумінням так природньо доповнює звучання музики...

колись, одного разу, я його полюбив. тоді була гроза, від нього ставало аж біло, на калюжах виступали бульки, а на душі було приємно. здавалось, що тоді час зупинився...
це відчуття не пройшло й досьогодні , хоч з того часу випало вже стільки дощів...
ним можна милуватися, в нього можна вслухатися, коли він проноситься поміж звуками мелодії чи бється об вікно або тент, з ним можна думати чи роздумувати, згадувати чи планувати, в нього можна питати поради чи щось йому розповідати, бо він живий, трішки примхливий, лагідний, хоч і мокрий :)