В колонках играет - Ірина Білик "Твої руки"

[показать]
Попри звуки музики - все мовчало, лиш було чути шум минувшого дощу, і скочування капель води з її волосся…

Нічка давно вже окутала їх, та це не мало ані найменшого значення. Якось зовсім не була важливою необхідність повернення додому, як і геть промокший одяг та мокре і скуйдовжене, та всерівно красиве її волося. І посмішка... втомлена, розгублена, щаслива, задумана, радісна… хто знає яка?…

І радісне рукозігріття горнятком чаю, а потім "її руки", і її руки в твоїх руках…
І тоді справді - вже ніщо немало ані найменшого значення…