бачили? бачили, нікуди не ділись. Це був дощ, дощ весни, дощ перемін, дощ нового життя... А сьогодні зима, але не та зима, не та, що сніговим покривом огортає, оберігає, лілеє, готує до нового життя і не дає йому завчасно ожити, трішки не та, трохи недоречна, невчасна через те, що нове житя вже почало буяти..., та їй краще знати, може вона тільки хотіла попрощатись, або нагадати про себе, про свою вічну суть, про її красу і силу, може зовсім вона сьогодні не зайва...

Мабуть природа таки змовилась, бо дуже вже підпасовується до твоїх настроїв, або просто ми завжди шукаєм якогось символізму, інколи даремно, інколи це допомагає нам щось зрозуміти, інколи ні, інколи неварто шукати символізму...

"ла-ла-ла.., - хтось співає, і далі:
І в душу не приходила весна..."

Шукай її в серці, людина ж така тварючка, що природа її суть тільки окреслює, визначає ж сама людина

А мені сумно стає,коли зима повертається...

а по твоїй посмішці Квітко, такого і не скажеш ;)

і сьогодні дощ і вчора і поза вчора... Таке враження, що він вічний. Найбільше шкода маленьких листочків, які ніяк не можуть розпуститись.
В погоди депресія...
А океа ельзи - це супер, особливо в такий настрій.

так Leya, особливо тримаючи горнятко запашної кави, і дивлячись в вікно. чути музику, вперемішку з вистукуванням капельок по шклі, і водночас посьорбувати запашний напій...

P.S. він не вічний, вічний сум, який він ніяк не може змити...

попиватикаву міцну, з чеколядовим присмаком і з капелькою молока, слухати океан ельзи і заїдати молочну чеколяду - і що ще треба в цьому житті? (ну на даний момент)...

Leya, згодна!!!!

а Leya, гурманка, а ще й романтик!
маю за велику приємність читати коментарі такої ладної панянки :)

djabchyk, звичайно, що бачили, не тільки бачили , але відчули на власній парасолці...мен ісправді забракло в той момент кави...я зробила філіжанку запашної кавусі іі сиділа тихенько дивлячись у вікно...і відчула що мені все одно чогось бракує...
дощ це дощ...але мені бракує сонечка, тепла...

djabchyk, дуже дякую
взаємно...