Ходилисьмо в театр, незла вистава в постановці Стригуна. Всю штуку незмінно програють чотири актори(мати, дві дочки і паннич – хдожник). Реально відбувається переповідання істоії кохання, і як належить добрій іторії кохання - є присутня драма: дві сестри закохались в одну й ту саму людину, в художника.
Одна сестра прагматична, цілеспрямована і стервозна, а інша – юна, романтична і наївна, неземна і поетична…
Кого ж обере мистецька душа паннича? Ось інтрига, якою просякнута ідея вистави, а поряд з цим, якось так, ніби й незамітно, але так відчутно йде сильна емоційна роль акторів. Контраст характерів сестер, вагання чоловіка, біль втрати коханого, і силове вирішення конкуренції старшою сестрою…
А вистава то Чехова, називається "дім з мезаніном", в постаноці Стригуна, і показується на малій сцені в заньковецькому театрі.