• Авторизация


нічна смс-ка 24-03-2005 16:18 к комментариям - к полной версии - понравилось!


В колонках играет - шум двигуна маршрутки
Настроение сейчас - втомлено-романтично-піднесене

Він... висить на гілці грушки, підморгує з калюжі, виглядає з вікна сусіднього будинку. Він всюди і ніде, вічний і миттєвий, циклічний і спонтанний, бо він – Місяць. Але якщо приглядітися, він на небі самотній пастух.
Хмари зваблюють пухкістю тіла, зорі – блиском очей, а він чекає свого янгола, Орфея...
Йому смутно, поглядай часом на нього. Якщо над Львовом місячно – втіш його, бо ми не знаємо чиїх очей йому бракує. Може Твоїх?...
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
IHKOgnito 24-03-2005-17:44 удалить
гарно :)
а ще він - різноликий, таємничий, такий близький і водночас недосяжни та все ж таки вічний...
А свого янгола він таки має, вона його тримає, притягує й водночас відштовхує, часом вона тянеться до нього своїми соленими водами, інколи поглядами закоханих, інколи завиванням самотніх вовків..., вони звязані одвічними силами притягання та відстань між ними достатня для того щоб романтика їхніх відносин тянулась вічно...
В нього є свій Янгол, просто ми її не помічаємо, бо ми на ній живемо, бо ми є пір"їнами її крил, і часто не можем усвідомити своєї причетності до якогось більшого задумо, бо ми і наповнюємо їхню романтику суттю, бо ми даруєму йому свій погляд і є часткою сили їх притягання...

сорі, мене понесло ;)


Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник нічна смс-ка | djabchyk - по ту сторону баченого | Лента друзей djabchyk / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»