В колонках играет - щось з Celtic Dreams
Настроение сейчас - радість самоти

Темно, сніг, слякоть, болото. Наплічник, в якому необхідні речі на два попередні дні, барахкається на правому плечі. Ти переходиш з однієї темної вулички на іншу, допоки непопадаєш в центр нічного міста.
Десь, вдалині, лунають звуки саксофона... Ти пр'ямуєш далі, на іншу площу, а мокрий сніг огортає тебе, недаючи пробитися тьм'яному світлу жовтих ліхтарів. Він створює ілюзію самотності і замкнутості, безпеки і незалежності, час зупиняється, а простір розширюється. Ти прямуєш далі, поступово звуки саксофона витісняються волинкою, яку чути, десь, попереду. А сніг все густішає, ти сам, теліпається наплічник, кругом безпечність, кругом безмежжя...
Все як тоді, ти знову в загубленому місті, ти знову в нічиєму місті... тільки цього разу ти сам, немає її, немає "А"... Та від того місто не стає самотнішим, та від того місто не стає ближчим, адже воно живе тільки в тобі!...
Ти прямуєш далі, і коли, вже здається наблизився до волинки, звуки пропадають, музика губиться. Вона немовби втікає від теби. Ти знову сам, сам в чужому місті, в місті де тебе ніхто незнає, в місті в якому тебе ніхто нечекає...