...цей настрій навіяний...
...сумом робочої суботи і ще... чимось дивним, незрозумілим і відсутнім...
...гарячим чайником і ...незабаром запашною і пресолодкою кавою...
...спокійної, з присмаком суму та розчарування, музики...
...снігом за вікном і прохолодою в кімнаті...

тоді працюється краще, в напівсонно-втикаючому стані пальці монотонно вистукують по клавіатурі, незадумуючись про присутність чи відсутність бажання працювати та час, який невпинно стікає... чимось це нагадує 5-тий курс, коли чуть не кожний день я працював до другої чи третьої ночі. тоді ніч здавалася нескінченною, а я мав час на все, бо був тоді на межі, між вчора і завтра тривалість в "довго"...