самокритика - це таки добре. хоч і є неприємні відчуття, коли навколо все погано, проте ти завжди можеш обєктивно оцінити ситуацію, якщо тебе хочуть підставити, і, якщо немає твоєї вини, вийти з гордо піднятою головою.

та, як підсумок, якось з сумом приходить розуміння що нічого, за все життя так і не змінилося - хоч я й почав більше говорити, але від того в словах більше змісту не стало.