Дябчик ся вернув, а за час відсутності я бачив Київ, всіяний золотими банями церков й прикрашені зеленю парків, вулиці заповненні автомобілями, а площі – людьми.

Безуспішно згадувати, що я робив весь свій, бо два тижні злилися в один мент.
Ночівлі в готелі, кілька нудних лекцій і приємні прогулянки на пропущених :), самотнє блукання вулицями, парками і довгі зупинки на оглядових майданчиках. Відкриття невідомого, і незрозумілого до цього часу, міста, з яким ми дружньо завмирали у шумі місцевого радіо “Ренесанс”, яке як ніяке інше заграло на першій прогулянці з “Кооператора”. Тоді завмер шум навколишніх машин, відмежований музикою, яка існувала вже й тоді, коли народжувалося місто…

Нові люди, які як і я приїхали сюди на навчання, нові знайомі, які з’явилися завдяки старим друзям, які й допомагали організувати цей час в приємну відпустку.

Захоплююча гра на гітарі і неймовірно красивий спів пісень Tenako, дружні посиденьки і екскурсійні мандри з Хоббітом, бродіння, фотографування і миле свілкування з симпатичною синьоокою Сунна, занурення в казковий і дитячий, та по дорослому філософський світ з Tobby, і… відкриття, знайомства і спілкування, блукання нічними вулицями і островами та організовані зустрічі з іншими цікавою, красивою і просто неймовірно симпатичною дівчиною, якій, як кажуть місце в Парижі! :) – Gear

І всім вам велике Дякую, бо як би не ви… я б не покидав ваше місто таким щасливим і з відчуттям знайденого нового друга з іменем Київ.