Гнатися за примарною ідеєю, затримати час, встигнути надолужити все те, що пропустив щоб змогти реалізувати дитячі мрії, як це роблять інші, розуміючи, що вони йшли до цього ціле життя, а ти… а я вирішив скоротити шлях.

Чи це можливо? Чи може здатися, піддатися і змиритись, махнути на все рукою і обмежитись, вдовольняючись тим, що властиво людям твого віку і в твоїй ситуації. Чи може перевернути світ, ну хоча би спробувати? Ну й нехай не вийде, ну й нехай в тебе менше можливостей, але зато боротися до кінця, щоб ніколи не задуматись: «чому я не спробував»


Ми туруєм дорогу для інших, але коли інші проходять нею і заходять далі за нас – стає трішки заздрісно :(