війна світів

Мандрувати світами – це знаєш, як закривати очі, на мент, для відпочинку, відірвавши погляд від книжки і направити його на фіранку, до якої можна дотягнутися випростаною рукою, але… бачити там те, чого не має, перенестися туди, де тебе не існує.

І впаде на очі пелена, та щораз нова. І побувати в витворах уяви, в нетрях свідомості, нереальної, але довірливої, нелогічної але бажаної. Захотіти ступити крок і переноситись туди – в щораз новий світ, підвласний лише бажанню і потребі. І забутись, на мент, лиш допоки зміна реальності не сколихне фіранки і світ зруйнується, немов впаде пелена…