[250x163]
Вона наближається. Це вже чути в повірті, це вже бурлить в крові. Весна-весна!... І ноги вже ледь-чутно вистукують по доліці, і вже хочеться зірватись і бігти, стрімголів, все швидше й швидше, допоки не станеш вітром, допоки не злиєшся з ним воєдино і ... не майнеш до гори, в незвідану далечінь у невідому пучину, де тільки ти і він - вітер, а ще пташки...
Тепло подиху вітру, яке вже почали чергуватись з холодом снігу, струмки грязюки, якими очищається місто і посмішки людей, прокинувшихся від зимової сплячки, а ще радісне цвірінькання пташок...
А в тілі в той час лунає: "весна, весна, весна прийшла..."