Это цитата сообщения Dancing_Witch Оригинальное сообщение

Відьма як демонологічний персонаж

[показать]
Скачала данный реферат отсюда - http://www.twirpx.com/file/639678/
Там еще много чего есть инетересного, регистрируйтесь, скачивайте. Один файл, правда, так и не открылся у меня, но этот вроде нормально скачался и скопировался. Так что пробуйте, там не только на украинском...

И, кстати, впервые читаю о том, почему же украинские ведьмы так схожи по своим чертам и практикам с западно-европейскими, итальянскими и т.д. Вот чуяло мое сердце, что есть связь, но никак я не могла выяснить, как это могло возникнуть и когда... Российская народная магия чуть другая. А тут наконец читаю, что это в Украине из-за соседства с католической Польшей, теперь все очень просто и понятно. Это действительно так.
Фотографии для иллюстраций взяла с сайта модели La Katarina - http://www.photodom.com/member/La%20Katarina.
Ну очень колоритная девушка, именно так я бы себе ведьму прирожденную и представляла.

" Відьма як демонологічний персонаж"

Відьма(відюга,відюха,вириця,лиходійниця,чаклунка,чародійка,обавниця,потворниця,ярижниця,карга,волоцюга,нечисть,лиха личина) - один із головних персонажів нижчої демонології. Це слово походить від «відати»,тобто знати все (наприклад, vidran-мудрий; ісл. vita; англ.vit (ср.: vital -жизненный); давньонім. wizan; нім. wissen - знати. Ср.: вежды(веки, глаза) – запозичено із старослов)Вириця – стара відьма. Яритниця(від «ярий» -весняний) – молода відьма,схильна до любовних забав.Така відьма,заварюючи чарівне зілля,замовляє: «Терлич,терлич!Мого милого приклич!»Чим сильніше кипить зілля,тим вище і швидше він несеться: «Як дуже зілля кипить – милий над деревами летить;а як не дуже – по половині дерев» - і в цьому випадку може налетіти на стовбур дерева і забитися до смерті.
За давніми повір ями ,колись,ще як були волхви – чудесники,відьма керувала погодою,вміла закривати собою зорі й місяць,пасла корів – хмар,а коли починався грім і блискавка - доїла їх,і з небес падав дощ. Тоді вона могла ставати вогняним клубком і навіть вогневим змієм у небі. Також існує легенда,що колись один чоловік пішов на полювання,та раптом де-не-де взявся сильний вітер і налетіли темні хмари. Тоді чоловік вистрелив у найчорнішу. З неї впала мертва гола жінка,а буря враз ущухла.
[показать]


Віра в існування відьом у середньовічній Європі була невідємним компонентом народної культури. Люди вірили в те,що існують жінки і чоловіки,які володіють магічною здатністю здійснювати дії, що можуть чинити шкоду навколишнім:викликати смерть чи хворобу,нанести збитки посівам,домашній тварині та майну. Подібні повір я були поширеними в Європі як в язичницькі,так і в християнські часи. Давні германці і скандинави бачили в деяких жінках ясновидиць та провидиць,що володіли надприродною силою. Їх боялись і разом з тим нерідко приходили до них за допомогою. Та все ж допомога відьми вважалась негожою. Герой однієї саги отримує пораду звернутись до відьми для того,щоб досягти успіху в своїй справі;відмовляючись від цієї поради,він каже: «Я не хочу,щоб майбутні легенди про мене були зіпсовані».Тим не менш,якщо вірити пам яткам давньої скандинавської літератури, до магії звертались і знатні люди, і скальди(поети, співці ),і простолюдини. Християнське духовенство вчило,що єдине джерело надприродніх явищ – Бог,і тільки на його милість та втручання можуть сподіватися віруючі. Віру ж у відьом та ефективність їхніх чаро діянь церква раннього середньовіччя розуміла як диявольське навіювання (Canon episcope Х ст., в XII ст. включений в «Декрет Граціана»).
[показать]
Образ відьми у різних модифікаціях відомий багатьом народам. В українсько-білоруські повіря цей образ на думку С.Токарєва, увійшов через посередництво католицької Польщі і тому ввібрав у себе багато західноєвропейських уявлень. У росіян образ відьми-вродливиці не набув такого поширення, як в українців.
[показать]
Цілком земними постають з українських легенд відьми-красуні. Особливо гарними вони стають опівночі.
[показать]
У народі побутують численні повір я й легенди про польоти відьом через комин на шабаші аж на Лису гору біля Києва,про викрадення ними райдуги,про підковування їх знахарями або ж звичайними людьми.
Відьма – гидка,зловісна баба із гачкуватим носом,червоними очима,що дивляться вниз. Усі народні оповіді Лубенського повіту додають до цього портрета ще такі риси: «Відьма в лиці міняста,жовта,очі чорні – глибоко. Погляд у неї негарний. Її по очам пізнають. Вона на сонце праведне не буде дивиться і в церкві усе дивиться униз.» Крім характерних рис обличчя,головною ознакою відьми вважається невеличкий хвостик,на кшталт чортячого,який у сні висовується,а коли відьма прокидається – ховається. Згодом,коли відьма відьмує,він обростає,як у собаки. Ще одна ознака відьми – чорна смуга волосся від потилиці до пояса (як у в ятки) – трапляється тільки в народних оповідях про відьму в Харківській губернії.
Інший опис відьми: «Жінка немолода,частіше стара,висока,тонка,худа,кістлява,трохи згорблена,дещо патлате або волосся вибивається з хустки,великі,з сердитим виразом очі,жовті або сірі,косий з-під насуплених брів погляд,завжди вбік,а ніколи прямо в очі іншій людині;в зіницях «хлопчики»головою вниз(сл. Арапівка);рот широкий,губи тонкі,підборіддя видається вперед,руки довгі».

Перелічені особливості можуть належати,звичайно,тільки «родовитій» відьмі;ученою ж – може стати кожна жінка,що витримала випробування. Але про це пізніше.
Відьма може народитися тоді,коли вагітна жінка,готуючи страву на Святий вечір,з їсть вуглинку з печі,яка необережно впала до горщика. В родині,в якій підряд народилися сім дівчаток,одна з них стане відьмою,бо з малих літ вмітиме чаклувати. Відьом не слід плутати з чарівницями,які роблять добро і багато знають,але нікому не шкодять.
Практично всі вчені наводять класифікацію відьом. Вони стверджували,що народна уява поділяє відьм на два види:1)відьми вроджені,які здобувають силу відьмацтва від природи;2)навчені,які здобувають надзвичайні можливості у процесі навчання від чортів,або в обмін на свої душі.
[показать]
Необхідно зазначити, що не всі родимі відьми в народній уяві були лихими. Деякі з них виступають у переказах як мудрі хранителі сакрального знання, готові допомогти простій людині у біді. Але й тоді мотиви вчинків відьми залишаються не до кінця з’ясованими. У фольклорі це складний образ людей, виразників чогось незвіданого, сокровенного, по ту сторону понять добра і зла. Згадаймо характерні в цьому плані казки про Бабу Ягу (Язю, Йогу, Єгеру) – родоначальницю всіх відьом. Її хатинка – межа двох світів, а сама Яга володіє секретами життя і смерті. Коли ж до Баби Яги приходить Іван, вона може в тій чи іншій формі влаштувати йому поєдинок, але мета такого поєдинку – лише випробування характеру народного героя. Опісля вона виступає зазвичай дарувальницею: дає Іванові свого коня, дарує гуслі-самогуди тощо. Сам сміливець виходив від неї вже зовсім іншою людиною, з очищеною душею, і ставав улюбленцем мудрої Яги, яка оберігала його в разі небезпеки
[показать]
На відміну від родимих,які рідко шкодять людям, відьми вчені дуже лихі та злі. Одна жінка стала такою в дивний спосіб:у ніч на святого Урая –Рая пішла на коров ячий брід,набрала з того сліду в рот води та й пішла до хреста. Там зняла з себе одежу,розіслала її на хресті і вилізла на нього. Учені відьми виходять вночі надвір у довгих білих сорочках з розпущеними по пояс косами. Вийшовши,закривають місяць хмарами,застеляють ними усе небо. Починається буря,а вони біжать тоді доїти чужих корів. Заганяють місяць у хлів,а там видоюють корів так,що з дійок разом з молоком дзюрчить кров. Така відьма,крім худоби,вміє здоювати собак,кішок,гадюк,ящірок,добувати з жаби сметану,а з роси – молоко. А ще вони вміють насилати серед літа град або сніг. Одного разу відьма вкрала навіть веселку з неба. Інші можуть насилати на людей хвороби,давати доручення різним гадам,щоб ті,наприклад,викрали дощ чи росу,які відьми тримають потім в горщиках у вигляді жаби у себе в коморі,а тому через них і стається на землі посуха. А ще відьми викрадають малих дітей,вміють псувати їх очима,наводити на них причину;насилають на людей хворобу,а іноді й смерть.
Найнебезпечнішими для подібної шкоди є ніч перед Різдвом молодого Божича-Сонця,ніч перед Великоднем та нічна Купала. Люди знають:коли падають з неба зорі – їх крадуть відьми та ховають у глечики,бо зорі – це душі людей,які жили праведним життям на землі.
[показать]
У кожному селі є відьма,а в деяких їх може бути і не один десяток,не кажучи вже про міста. Особливо гарні дівчата стають відьмами чи чарівницями і зваблюють гарних парубків. А всі бридкі старі жінки можуть легко стати відьмами.
З друкованих джерел та усних народних оповідей,що були записані Милорадовичем в Лубенському повіті можемо дізнатись ще й про такі випробування:та,що має пройти випробування,йде опівночі до річки,звідки вилазить гаддя,вона його видоює і бере зубами;потім гади хапають сир з такою жадібністю,з якою потім вони розірвуть відьму або її душу. Дещо інше випробування відьми в таких народних оповідях: «Жінка просила своєї куми: «Навчи й мене відьмити». А кума каже: «Не видержиш». – «Видержу». – «Приходь завтра». Увечері прийшла та жінка до куми,і кума повела на їх собраніє. Здохла кобила,і в кобилі і гади,і черепахи,і жаби; і туди тій кумі пролазить. Вона те побачила та й назад,а ті відьми навели їй причину,і вона ошалимоніла,ума тронулась» (від селянина с. Піски І. Рябича).
[показать]
«Одна жінка другу вчила,повела до колодки (а в тій колодці черви ворушаться) і сказала: «Як ти вивчишся відьмою,так отак на тім світі будуть твою душу черви точить. А як поведу тебе до річки, - щоб ти не боялась,стояла». Повела,тричі свиснула. Вискочили нечисті. Стали вони її розважать (ту,що вчилась),казать: «Поступай до нас,і буде тобі хороше жить». І та жінка перелякалась,не схотіла»(від селянки м. Снітин Д. Сизоненкової).
Багато знань,які необхідні для подальшої діяльності,одержують відьми,зірвавши квітку папороті. «Вони ходять на Івана Купала і ждуть,як цвіте папороч. Вона тілько половину ночі цвіте,а то сей час же опада. Розрізують долоню і запинають під шкуру,щоб все знать».
В основі будь-якої діяльності відьом лежить уміння обертатися на живі істоти та неживі предмети,без чого сама діяльність ця не завжди була б можливою. Здатність до перевтілення часом обмежується лише дванадцятьма видами предметів,у які перетворюється відьма,а часом така здатність визнається майже безмежною. Відьма обертається,між іншим,на собаку з жіночим обличчям,кішку,пацюка,мишу,на птахів,зміїв,жаб,кваків,комах.
[показать]
Для того,щоб переконатися в тому,що жінка є відьмою,рекомендуються наступні прийоми та засоби:
1.Проходячи повз групу жінок варто лише скласти «дулю» і сховати цю руку собі під пахви,і якщо між тих жінок дійсно є відьма,вона одразу почне сваритися та лаятися. Особливо дієво коли застосувати на Світле свято
2.Достатньо,йдучи по вулиці,де живе відьма,плюнути назад,щоб вона зразу вибігла зі свого двору на вулицю.
3.Полити теплим,свіжим з-під корови молоком двір,щоб відьма одразу прибігла на те місце,тому що інакше «вона так нудитимиться,що хвора зробиться»(сл.. Ново-Миколаївка).
4.Налити на сковороду молока тієї корови,яку доїть чи яку зіпсувала відьма,і поставити на вогонь, - відьма одразу прийде,бо по мірі того як буде зігріватись на сковороді молоко,буде поступово разом із тим посилюватись внутрішній жар відьми. Прийшовши відьма або проситиме позичити їй чого-небудь,але на це не треба звертати ніякої уваги;тоді вона стане благати вийняти сковороду з печі,не мучити її, - скаже,що в неї всередині так горить і кипить,як на сковороді молоко. Тоді роби з відьмою що хочеш.
5.Впродовж Великого посту кожну неділю,починаючи з Сиропуста, кидати по одній паличці на піч за комин,а на Світле свято,прийшовши з церкви,зібрати всі сім паличок,кинутих на піч та запалити їх на припічку, - відьма прийде просити вогню.(сл.. Ново-Миколаївка).
6.Якщо людина хоче щоб до неї прийшла відьма,треба взяти до рота сирого вареника,лягти спати,протримавши вареник в роті усю ніч,і тоді на ранок прийде відьма і буде сидіти до тих пір,поки їй не дадуть куска хліба(м. Купянск).
7.Замість сиру можна взяти в рот,йдучи в церкву на Страсті,вузлик маку – відьма підійде і буде просити викинути його з роту.
8.Жінка,що приходить під Івана Купала просити до вогнища вогню, - відьма.
[показать]
У легендах про відьом найпоширенішим є мотив про їхні польоти на шабаш. Засобом переміщення тут слугують кочерга,мітла,тріпачка для обробки льону. Єдиним таємничим засобом можна вважати мазь,добуту відьмою з-під порога. За західноєвропейським рецептом мазь виготовлялася з людського,особливо дитячого жиру,стружок від олтарів та церковних годинників;в українців – з котячих мізків,собачих кісток і людської крові або тільки майського масла і сажі(в одному з оповідань збірника Іванова відьми натираються корою осики,що не узгоджується зі страхом відьом перед осикою). Намазавшись маззю під пахвами і промовивши закляття,відьма тут же вилітає через комин. Інколи вона далі опиняється на коні й подорожує верхи. Головує шабашом,як і відьмами загалом,відьмак або вовкулака,прикажчик – стримує діяльність відьом. Відьми ж залицяються до чортів,не вступаючи в зв язки,танцюють,немов грають у війну або навіть у ляльки. У західноєвропейському фольклорі,де відьмак – нікчема,на зібраннях головує сам сатана у вигляді козла з людським обличчям. Відьми вечеряють стравами без солі,після вечері танцюють в масках,дранті або голі,повертаючись одна до одної спинами. Після танців йде меса навиворіт,а потім учасники віддаються фізичним зловживанням і протиприроднім порокам. На завершення сатана спалює себе,а відьми беруть попіл для нових злодіянь. Дії відьом різноманітні: часом вони виглядають як безневинний жарт: «Старик ішов з шинку пізно. Колишня дубцює по ногах,він пада. Доходить до свого двора – валом переснована улиця. Як уплутавсь він у той вал,кричить: «Рятуйте!» Два чоловіки вивели його,довели додому,кажуть: «Парасю!Візьми свого чоловіка». Тим же чоловікам не було валу,а старику єсть – обмарило» (від селянина м. Снітин М. Івахненка). Також до безпечних справ відьом можна віднести їзду на хлопцях,як у гоголівському «Вію» та подібних народних казках.
29 грудня відьми з усього світу злітаються на Лису гору на шабаш;
1 січня вони розпочинають з нечистими духами нічні прогулянки,а повертаючись 3-го з прогулянок,задоюють корів;
18 січня вони зовсім гублять розум від надмірного бенкету. За легендами,відьми на Благовіщення зароджуються,а на Юріїв день(23 квітня) і в Купальську ніч(24 червня)разом з відунами також забираються на Лису гору.
[показать]
Але пізніше відьма ходить уночі з відром і ссе кров з сонних,умертвляє людей,викрадає дітей або «псує», «їсть їх очима»,пожирає трупи. Від шкідливої діяльності,що направлена виключно на особу,відьма переходить до заламування закруток на хворобу,смерть,пошесть,збитки,всихання лісу,псування хлібу. За місцевими переказами закрутки роблять так: «Відьма бере зверху пашню,скрутить навпаки,переламує пополам,загне до кореня і до землі у кустик заткне. Не можна зжинать;хто зажне – заболіє або вмре» Закрутки робляться вдосвіта в самій сорочці. На вузол зламу кладуть попіл,сіль,землю із цвинтаря,шкаралупку з яйця,зерна,вугілля.
К.ГІнзбург припускав,що в основі розповідей про відьом,в яких культ мертвих поєднувався із культом плодороддя;натомість М.Меррей (вслід за Дж. Фрезером),відстоювала тезис про реальність таємних союзів,в яких ніби-то поєднувались відьми і поклонялися «рогатому богу»;ця точка зору відкинута сучасною наукою. Не користується нині підтримкою і ідея Ж.Мішле про те,що відьма була живим втіленням протесту середньовікових жінок проти тиранії чоловіків.
Вовче серце,пазури чорної кішки і гадюки – основні чародійні складові для приготування різноманітних сполук при ворожінні. Вороги відьом – знахарі та знахарки. Відьма здатна тільки на зло. Наприклад,вона може зібрати землю зі слідами людини у торбу;потім,підвісивши ту торбу в димарі,замовляє,щоб людина так само сохла,як і земля. Для викрадення зірок відьма лізе на хрест догори ногами або – вгору на стрі ножа. Відьмам іноді приписують псування полів горобцями,гусінню,іржею;садів – плодожеркою.
Жінка,яка вміє передбачати майбутнє,знає свій вплив на надприродні сили та вміло користується замовляннями,стала негативною постаттю після прийняття християнства в Україні. Тоді ж склалося уявлення про жінку як джерело гріха,а тому кожну «чародійку» засуджували до страти:спалювали,топили,закопували в землю разом з чорним півнем,котом або гадюкою. Коло довго не було дощу і наставав голод,люди приписували це злим чарам,а тому збиралися гуртом,ловили підозрілих баб і вели на річку чи озеро.Далі скручували їх мотузками,прив язували їм на шию важкі камені та кидали нещасних у глибоку воду:невинні в чарівництві зразу ж йшли на дно,а справжня відьма плавала на поверхні води разом із каменем. Перших витягували за допомогою мотузок і відпускали на волю, а тих,що були визнані відьмами,топили силою.
Для оборони проти відьом застосовують мак,коноплю,плакун-верболистий,кропиву;попіл від Купальського вогнища також може слугувати оберегом якщо його закопати під ворітьми огорожі. Грузини захищаються шипшиною,західноєвропейці – звіробоєм та жотецем. У Римі на Іванову ніч для захисту продають помела. В Падуанській провінції жінки в ту саму ніч качаються в росі,таким чином охороняючи себе. Грузинів і білорусів захищають тоді ж вогнища. Тваринами,що охороняють від відьом,вважаються первонароджений собака;пес-ярчук,собака з вовчими зубами,але такого собаку нелегко виховати,бо він походить із 9-го покоління від 9-ої суки.Окрім собаки,від відьми охороняє півень,про що свідчать перекази: «Той півень,що манісінький співа,і у його три пір їни більших,і відьми ті пір їни виривають,щоб нерано співав». «Півень-почакун,що найперід співа;як він заспіва,то всі півні співають». «Баба зібрала у мірку тих курчаток,що тиждень як вилупились,і взнала,де півники,де курочкиТоді давай зараз валашить півники; а ті москалі,що стояли на квартирі,питаються: «Нащо ти,баб ушка,так делаешь?»Вона говорить: «Оце на то я,діточки,роблю,що то півень,що валашений,за дванадцять дворів не допустить відьми до оселі. Як відьма іде,то він почує та заспіває,так вона ніколи не дойде до того двору».
Коли відьма помирає,то це зазвичай триває тиждень. Відьма «реве бичачим голосом,блює кровопотоком,вивалює язик,лупає очима і такий розноситься сморід,що всі тікають з хати,а нести на кладовище її можна лише з тяжким трудом. Аби відьма не встала з могили,в її груди завжди забивають осиковий кілок. В.П.Милорадович про смерть відьми казав: «Природна смерть відьми важка. Щоб полегшити муку,вона повинна передати кому-небудь свою силу,наприклад дочці:ця остання зразу ж стає відьмою..."
[показать]
Список використаної літератури:

1.Милорадович В. «Українська відьма. Нариси з української демонології», - К.:Веселка,1993
2.Войтович В. «УКРАЇНСЬКА МІФОЛОГІЯ», - К.:Либідь,2002
3.Пономарьов А. «Українці:народні вірування,повір я,демонологія», - К.:Либідь,1991. – 640 с.;іл..
4.Войтович В. «Міфи та легенди Давньої України», -Т.:Навч. Книга – Богдан,2009
5. А. Я. Гуревич «Ведьма// Словарь средневековой культуры» - М., 2003, с. 62-66

6. Стаття Сергія Лиса, працівника історичного відділу Луцького краєзнавчого музею) «АНАЛІЗ НАРОДНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПОЄДИНОК З ВІДЬМОЮ
(НА ОСНОВІ ПОЛІСЬКИХ ВІРУВАНЬ)»

7. «Українська народна магія», - Вип. 2, 2001,140 с.