В тіні липи гуляє вітерець. Осінньою прохолодною свіжістю в ще по літньому спекотному повітрі шурхочучи відцвілим цвітом. Немов намагаючись порвати вуздечки літа і осінньою тугою за літом жбурляти листом – у всіх і все навкруги. Це ще буде. Пізня осінь. Ностальгія. А зараз літо. Ще літо!