Рєпін картинами про українців та росіян
12-12-2025 07:30
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Рєпін — художник-епоха!
І. Рєпін палко любив Україну.
Це Була його Батьківщина. Тут він народився, назавжди захопився природою, людьми, їх звичаями, побутом, народним мистецтвом. Творча, педагогічна і громадська діяльність його також була пов’язана з Україною.
Він був наділений дивовижною здатністю «реагувати» буквально на все навколо.
Народництво, тероризм, толстовство, російсько-турецька війна, Перша світова війна, три революції — Рєпін на все «відгукнувся».
Причому «відгуки» з'являлися цілком щиро й захоплено.
Також Ілля Рєпін у своїх картинах змальовував різницю(ментальну та психологічну) між українцями та росіянами,а також ставлення до влади.
Ілля Рєпін — реаліст і психолог у фарбах. У його полотнах різниця між українцями й росіянами не тільки етнографічна (одяг, пейзаж, побут), а передусім психологічна — інша манера реагувати на світ, інша «інтонація» ставлення до влади й долі.
По-перше, український тип у Рєпіна часто постає живим, емоційним, з гумором і внутрішньою свободою.
Приклад — «Відповідь запорожців турецькому султану»: картина вибухає сміхом, колективною іронією, підкреслює волелюбність, сміливе нехтування чужою владою та чиновницькою претензією. У таких сюжетах Рєпін ловить імпульс народної душі — спів, жарт, жива міміка, рухи тіла — все говорить про спільність, гумор як зброю проти принижень.
Хто ці люди – ким насправді були козаки Рєпіна
П’яний кацапчик, син Рєпіна і рандомний дідусь – як це стало легендарною картиною? І хто ще зображений на відомому полотні. Розбираємо картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
По-друге, «російська» сторона у його мистецтві частіше показана як вага терпіння, страждання або втягнутість у жорсткий ієрархічний порядок. «Бурлаки на Волзі» — не про героїчний труд, а про злощасну, системну експлуатацію: люди тягнуть ярмо, їхні тіла й обличчя сказують від важкості, і це не індивідуальний бунт, а колективна доля, примус. Таке зображення створює відчуття пригніченості, пасивної витримки, іноді апатії.
По-третє, ставлення до влади у Рєпіна — тема багатовимірна. Він показує і тих, хто глузує з неї (українська іронія), і тих, хто потрапляє під її жорстокість (жертви системи), і саму владу — в образах тиранії або морального розпаду. Приклад: сцени, де влада перетворюється на страхітливу, руйнівну силу — це удар по совісті глядача; сцени ж із народним гумором — ніби відповідь: «ми відмовляємось брати цю владу всерйоз».
Технічно Рєпін досягає цього через деталь: вирази облич, ставлення тіла до простору, композицію і світлотінь. У його картинах міміка і жест важать більше за слова: одна посмішка чи кривий усміх можуть сказати більше про народний характер, ніж ціла сторінка тексту.
Нарешті — тональна заувага: Рєпін не завжди розділяє категорично «українське — добре, російське — погано». Він досліджує складні людські долі в рамках історичних обставин. Проте через підкреслення гумору, волі й колективного духу українських сцен він робить контраст із тяжкістю й підпорядкованістю в багатьох російських образах — і цей контраст читається як соціально-психологічний коментар.
Українці та росіяни - різні народи!
Ну ніхто ж не каже що поляки та чехи один народ тільки тому що вони слов'яни.
Чи що німці та італійці - один народ, бо раніше жили в одній країні.
Ось ще одна відмінність: церковні гімни:
Україна: "Боже Великий Єдиний
Нам Україну храни"
Росія: "Боже царя храни"
Дайте украинцам больше свобод, уберите войну и вороватых политиков и вы побачите настоящий потенциал этого народа!
Не люди, а пчёлы!
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote
Рєпін — художник-епоха!
І. Рєпін палко любив Україну.
Це Була його Батьківщина. Тут він народився, назавжди захопився природою, людьми, їх звичаями, побутом, народним мистецтвом. Творча, педагогічна і громадська діяльність його також була пов’язана з Україною.
Він був наділений дивовижною здатністю «реагувати» буквально на все навколо.
Народництво, тероризм, толстовство, російсько-турецька війна, Перша світова війна, три революції — Рєпін на все «відгукнувся».
Причому «відгуки» з'являлися цілком щиро й захоплено.
Також Ілля Рєпін у своїх картинах змальовував різницю(ментальну та психологічну) між українцями та росіянами,а також ставлення до влади.
Ілля Рєпін — реаліст і психолог у фарбах. У його полотнах різниця між українцями й росіянами не тільки етнографічна (одяг, пейзаж, побут), а передусім психологічна — інша манера реагувати на світ, інша «інтонація» ставлення до влади й долі.
По-перше, український тип у Рєпіна часто постає живим, емоційним, з гумором і внутрішньою свободою.
Приклад — «Відповідь запорожців турецькому султану»: картина вибухає сміхом, колективною іронією, підкреслює волелюбність, сміливе нехтування чужою владою та чиновницькою претензією. У таких сюжетах Рєпін ловить імпульс народної душі — спів, жарт, жива міміка, рухи тіла — все говорить про спільність, гумор як зброю проти принижень.
Хто ці люди – ким насправді були козаки Рєпіна
П’яний кацапчик, син Рєпіна і рандомний дідусь – як це стало легендарною картиною? І хто ще зображений на відомому полотні. Розбираємо картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
По-друге, «російська» сторона у його мистецтві частіше показана як вага терпіння, страждання або втягнутість у жорсткий ієрархічний порядок. «Бурлаки на Волзі» — не про героїчний труд, а про злощасну, системну експлуатацію: люди тягнуть ярмо, їхні тіла й обличчя сказують від важкості, і це не індивідуальний бунт, а колективна доля, примус. Таке зображення створює відчуття пригніченості, пасивної витримки, іноді апатії.
По-третє, ставлення до влади у Рєпіна — тема багатовимірна. Він показує і тих, хто глузує з неї (українська іронія), і тих, хто потрапляє під її жорстокість (жертви системи), і саму владу — в образах тиранії або морального розпаду. Приклад: сцени, де влада перетворюється на страхітливу, руйнівну силу — це удар по совісті глядача; сцени ж із народним гумором — ніби відповідь: «ми відмовляємось брати цю владу всерйоз».
Технічно Рєпін досягає цього через деталь: вирази облич, ставлення тіла до простору, композицію і світлотінь. У його картинах міміка і жест важать більше за слова: одна посмішка чи кривий усміх можуть сказати більше про народний характер, ніж ціла сторінка тексту.
Нарешті — тональна заувага: Рєпін не завжди розділяє категорично «українське — добре, російське — погано». Він досліджує складні людські долі в рамках історичних обставин. Проте через підкреслення гумору, волі й колективного духу українських сцен він робить контраст із тяжкістю й підпорядкованістю в багатьох російських образах — і цей контраст читається як соціально-психологічний коментар.
Українці та росіяни - різні народи!
Ну ніхто ж не каже що поляки та чехи один народ тільки тому що вони слов'яни.
Чи що німці та італійці - один народ, бо раніше жили в одній країні.
Ось ще одна відмінність: церковні гімни:
Україна: "Боже Великий Єдиний
Нам Україну храни"
Росія: "Боже царя храни"
Дайте украинцам больше свобод, уберите войну и вороватых политиков и вы побачите настоящий потенциал этого народа!
Не люди, а пчёлы!
Комментарии (3):
ВЕЛИКОЛЕПНО. 
СПАСИБО, ИРИША! 
СПАСИБО, ИРИША! 
Комментарии (3):
вверх^
Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.
Дневник Рєпін картинами про українців та росіян | OISEAU - Le gazouillement de oiseau |
Лента друзей OISEAU
/ Полная версия
Добавить в друзья
Страницы:
раньше»