У тобі так багато сторін,
Я просто не розумію,
Я просто хочу спитати тебе:
Чому ти настільки красива?
Чому в мене ціла купа дивних речей,
Яких я не розумію,
Яких я не відкриваю тобі,
Бо це все може вбити,
Тебе це може вбити.

Трошки більше, ніж навхрест
Зав'язались вузелки,
І не розірвати,
І не разв'язати.
Доторкнутись до зінниць,
Я навік в тобі застиг.
Все це так спонтанно
І чомусь банально.

Знати, думати, себе
Побачити зі сторони -
Можливо, все в житті можливо.

У тобі так багато сторін,
Я просто не розумію,
Я просто хочу спитати тебе:
Чому ти настільки красива?
Чому в мене ціла купа дивних речей,
Яких я не розумію,
Яких я не відкриваю тобі,
Бо це все може вбити,
Тебе це може вбити.

З двадцять другої весни
Я покину свої принципи.
Це буває рідко,
Але так помітно.
Друзі всі здуріли мов:
Іх понесло на любов,
І ніхто не вправі,
Тут вже ніхто не вправі

Стримати чи зупинити.
Це ж нормально! Треба бути нам,
Якось жити нам.

У тобі так багато сторін,
Я просто не розумію,
Я просто хочу спитати тебе:
Чому ти настільки красива?
Чому в мене ціла купа дивних речей,
Яких я не розумію,
Я просто не відкриваюсь тобі,
Бо це все може вбити,
Тебе це може вбити.

Тебе це може вбити.
Тебе це може вбити.
Тебе це може вбити!

© Skay