[показать]
Менi завжди була дуже дивно, коли якiсь речi ставали .... заношеними чи псулись. Кожна рiч в моему користаннi - то близький друг потiм важко з ним розлучатись, як не дивно. Звичайно: "збирайте скарби на небi, а не на землi"... Я до них не те що прив'язана душею, але менi дивно, що рано чи пiзно треба з ними розлучитись... Для мене - пiдошва мештiв, що прослужили "лише" 7 рокiв, котра розсипалась на дрiбнi шматочки, як зрада!!! Tо тiльки я така дурна? Менi здаеться, що якщо ремонтувати, прасувати, пуцувати, аккуратно обходитись з речами, то вони служитимуть вiчно...