Злая вещь.... Нi там добре, нi тут спокою нема... Завжди там краще, де нас нема. I вернутись страшно - куди?!, i лишитись - шкода, бо серце ние за Батькiвщиною... Банально, але там, на Батькiвщинi, всi тебе розумiють з першого слова, i смiшно ïм з тих самих дотепiв. Важко, одною ногою тут, одною - там... А остаточно рiшитись нi на що не вiдважусь... А батьки? З одноï сторони, а дiти - з другоï?!