бо не­правильна уява про себе, ідеалізований образ сво­єї особистості, переоцінення своїх можливостей, ігнорування невдач.....
бо сприйняття реальності часто емоційне, невдача або неус­піх розцінюється як наслідок чиїхось помилок або обставин, які склались несприятливо....
крім того, спра­ведлива критика на свою адресу сприймається як при­скіпливість....
таким чином - конфліктність, схильність до завищення образу конфліктної ситуації, повдінка в конфлікті агресивна, роблячи ставку на перемогу, а не на вирішення його.....
а постановка мети вище реальних можливостей, зневажливе ставлення до необхідної «інформації», зниження суб'єктивної можливості неуспіху, затрачається мінімум зусиль для досягнення мети, сильне емоційне переживання невдач....
існує потреба в зберіганні рівня самооцінки і це призводить до захисного ігнорування невдач, пояснення їх зовнішніми причинами, що послабляє стимул до їх подолання....
отже, це створює на певному етапі діяльності зону постійних невдач та знижену професійну мотивацію....
хм.... десь я з цим вже стикалась....