дратує в житті те, що кожна особа хоче відповіді, пропозиці чи вирішення чогось вже і негайно.... з одного боку це добре, я розумію, що чекати, сподіватись на щось - це виснажливо, як морально, так і фізично.... а з другого боку - це егоїстично по відношенню до іншої особи.... час для неї може бути потрібний для того, щоб промовити щось, погодити якісь певні речі з собою.... хоч тягнути нема чого, точніше гальмувати.... жити треба вже і негайно... але одне поспішне чи вимушене слово може поламати.... чи не дати можливості щось збудувати....