постійність конфліктів, які звязують тебе перед собою.... вирішення яких не дає тобі впевненості у тому, що краще.... розвязавши один вузол конфлікту, зявляється наступний... і так без кінця і краю.... хочеться зосередиись вже на чомусь одному і відатись йому повністю і без пояснень. Але обвязково на шляху до того, що ти собі схематично вклала в голові мусить прибитись за допомогою, порятунком чи спасінням він.... але чого так... хто він цього разу, минулого чи наступного буде? прийми, послухай, зрозумій..... підкорегуй, навчи, поясни. Хочеться сказати досить! не хочу! не буду! Просто хочеться трикутник вирівняти, виставити точки на одну пряму... з одною початковою точкою....